Головна Новини Світ ЄС Стати членом ЄС через 2 роки: чи вдасться це Україні – від чого залежить така перспектива
commentss НОВИНИ Всі новини

Стати членом ЄС через 2 роки: чи вдасться це Україні – від чого залежить така перспектива

Перспективи інтеграції України до Євросоюзу потрібно, насамперед, дивитися, виходячи з їхньої економічної доцільності

31 січня 2023, 11:42 comments1352
Поділіться публікацією:

Цього тижня (3 лютого) у Києві відбудеться 24-й Саміт Україна-ЄС. В інтерв'ю Politico український прем'єр Денис Шмигаль заявив, що наша країна має амбітну мету стати членом ЄС вже через два роки. Які очікування від майбутнього саміту? Чи має Україна шанси стати членом Євросоюзу в терміни, зазначені прем'єром? Що за умови мають цьому передувати? Портал "Коментарі" із цими питаннями звернувся до експертів.

Стати членом ЄС через 2 роки: чи вдасться це Україні – від чого залежить така перспектива

Прапор України та ЄС. Фото: із відкритих джерел

Остаточний висновок щодо доцільності вступу до ЄС можна буде робити на основі запропонованих нам умов торгівлі

Економіст, співзасновник "Студії здорового глузду" та "Рух Україна 30" Андрій Гарнат розмірковує так:

"Питання щодо вступу України до Євросоюзу варто ставити з позиції: чим буде нам це вигідно? І дивитися на процес інтеграції нашої країни до Євросоюзу потрібно, насамперед, виходячи з економічної доцільності".

На думку експерта, виграшна економічна стратегія України – це розвиток внутрішнього виробництва, починаючи з етапу видобутку/вирощування та виробництва сировини та, пройшовши через усі етапи (внутрішнього) переділу, до готової високотехнологічної продукції, конкурентної на міжнародному ринку.

"Одразу відкинемо ілюзії для добрих капіталістів, бо у світі багато процесів відбуваються, виходячи з розрахунку норми прибутку, примноження та збереження капіталу, – пояснює Андрій Гарнат. – Не будемо сильно сподіватися і на відданість інтересам українців наших нинішніх чиновників, багато хто з яких нещодавно сидів на європейських грантах і захищав інтереси виключно транснаціональних компаній".

Якщо Україна вступить до Євросоюзу (природно, за нормального фукціонування економіки, після війни) як рівна держава – це одна історія, а якщо в ролі сировинного придатку, то зовсім інша, акцентує економіст.

"Наша земля багата на природні ресурси, агро сектор розвинений, ціна логістики, енергоносіїв та праці нижча, ніж у Європі, а технологічне обладнання доступне у придбанні. Готова продукція наших виробників, за прямих продажів, без квот, буде конкурентоспроможною на багатьох ринках європейських країн. Чи вигідно це Європі, яка захищає своїх виробників? – запитує експерт. – Вочевидь, що ні, так як не секрет, що Європа хоче продовжувати купувати в Україні виключно дешеву сировину і користуватися дешевими трудовими ресурсами біженців, які тимчасово виїхали з нашої країни, спостерігаючи за війною на нашій території через буфер поточних кордонів ЄС".

Тому, робить висновок Андрій Гарнат, остаточний висновок про доцільність вступу до ЄС можна буде робити на основі запропонованих нам умов торгівлі.

"А з огляду на те, що Європа ставить досить жорсткі вимоги щодо адаптації нашої законодавчої бази до норм ЄС, цей процес може затягтися на невизначено тривалий термін, – припускає економіст. – Ну, а до НАТО можна вступити і без членства в ЄС. А заяви про "вступ України до Євросоюзу через два роки" є скоріше політичними маніпуляціями. Нам варто нарешті почати робити своє базове "домашнє завдання" – створити сприятливі умови для розвитку та роботи українського бізнесу: оздоровити та спростити дике законодавче поле, нормалізувати фіскальне навантаження, скоротити регуляторну та каральну функції держави в економіці".

Поки що не видно консенсусу щодо вступу України з боку всіх членів ЄС

Економічний та політичний експерт Тарас Загородній вважає, що стати за два роки членом ЄС для України нереально. З низки причин.

"Естонія йшла до ЄС вісім років. Проводячи реформи, не перебуваючи у стані війни, невелика за населенням (на той момент 1,5 млн осіб) та розміром. І говорити про два роки українського шляху до ЄС – це як мінімум безглуздо, – пояснює експерт. – Коли у нас розмірковують про євроінтеграцію, схоже, забувають, що це передусім про гроші та економіку. Ми не відповідаємо основним вимогам цієї спілки: дефіцит бюджету близько 3% ВВП, державний борг – не більше 60%. З огляду на війну, катастрофічне падіння економіки – ми й близько не відповідаємо цим критеріям".

До того ж, продовжує Тарас Загородній, поки що не видно консенсусу щодо вступу України з боку всіх членів ЄС (що є обов'язковим). І тут, за його словами, є як економічні, так і політичні моменти.

"Якщо говорити про економічні – коли та ж Польща вступала до ЄС, рівень дотацій на її вирівнювання під решту членів спілки становив близько 90 млрд євро на рік. Тоді Євросоюз міг собі це дозволити, були низькі ціни на енергоносії. Німеччина та Франція мали відповідні кошти. А Угорщина, наприклад, отримує 20 млрд євро дотацій і досі. Якщо для України виділятимуть ті ж дотації (а нам, швидше за все, знадобиться значно більше), на вирівнювання знадобляться роки. І весь цей час гроші треба буде у когось забирати до ЄС – і віддавати Україні", – наголошує експерт.

Друге питання – політичне. Тарас Загородній наголошує, що еліти так званої Старої Європи (Німеччина, Франція, Італія) і так не в захваті від того, що відбувається. А саме – піднесення східноєвропейських членів ЄС, які заявляють свої права на керування союзом.

"Раніше контрольний пакет був у трьох країн Старої Європи. Вони самі собі все вирішували, іншим просто доводили до відома. Тепер, якщо теоретично у складі ЄС з'явиться Україна – величезна за площею країна, з населенням, скажімо, 35-37 млн осіб. У результаті Німеччина та Франція втрачають контрольний пакет у ЄС. З'являється група країн, які (з огляду на історію та досвід) створюватимуть окремий центр впливу в Євросоюзі. Захищаючи свої інтереси, ставлячи неприємні питання насамперед німецьким елітам, які фактично призвели до війни в Україні своєю політикою підтримки РФ, будівництвом "Північного потоку", блокуванням нашого шляху до НАТО. Німці (і вони це розуміють) опинилися в абсолютно ідіотській ситуації через таку політику. Країни Східної Європи, в тому числі Україна, підтримуватимуть тісніші відносини з англосаксами (США, Великобританія), які розглядатимуть Східну Європу як балансир щодо Німеччини. Яка через свої ігри з Китаєм та Росією мало не призвела до розпаду євроатлантичного співробітництва", – розповідає Тарас Загородній.

За його словами, що німці, що французи тепер розуміють, саме їм доведеться багато платити, підтримуючи Україну та інші країни Східної Європи. При тому, що ті їм не симпатизуватимуть.

"А та сама Великобританія, продовжуючи грати у вибудовування окремого блоку в ЄС, фрагментуючи цей союз, стільки не платитиме – бо вона не є членом ЄС. І той же англосаксонський блок продовжуватиме ставити палиці в колеса Німеччини та Франції, – пояснює експерт. – Якщо Україна вступає до ЄС – змінюється співвідношення сил у Європарламенті. Знову ж таки, втрата контрольного пакету німцями та французами. Всю політику щодо РФ доведеться узгоджувати з Україною, що ще більше вибиватиме німців, які розглядають Східну Європу "нічийною землею". І все це впливатиме на процес нашої євроінтеграції. І коли нам говоритимуть про необхідність тих чи інших реформ – це буде, перш за все, про вищезазначені політичні моменти".

Тарас Загородній упевнений: нам точно не потрібно зараз концентруватися на вступі до ЄС, бо той не дає головного гарантій безпеки Україні. Набагато важливіший для нас вступ до НАТО, вважає він. Це і гарантії безпеки, і все, що з цим пов'язане. Та й вступити до Північноатлантичного Альянсу у нас у середньостроковій перспективі значно більше шансів, ніж до Євросоюзу, резюмує експерт.

Читайте також на порталі "Коментарі" — Leopard 2 підуть в Україну: про що говорить рішення Берліна — чи може змінитися ситуація на фронті.




Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
comments

Обговорення


Новини