З 20 червня для України починається історичний тиждень, заявив президент Володимир Зеленський у своєму відеозверненні, маючи на увазі майбутню відповідь від Європейського Союзу щодо статусу кандидатства для України. Він також попередив, що Росія може діяти більш активно на цьому тижні. Які очікування від майбутнього саміту ЄС? Що ми можемо протиставити можливій активізації армії агресора? Портал "Коментарі" із цими питаннями звернувся до експертів.
Прапори України та ЄС. Фото з відкритих джерел
Європейські політики не розраховують, що Україна виконає всі критерії відповідності під час війни
Експерт програми "Міжнародна та внутрішня політика" аналітичного центру Український інститут майбутнього Ігор Тишкевич розмірковує так:
"Безумовно, росія намагатиметься активізуватись на фронті. Вже намагається. Проти цього можна те, що ми протиставляли всі ці 117 днів вторгнення. Інших варіантів немає – коли на тебе нападають, ти маєш відбиватися. Коли це робить окупант, який хоче тебе знищувати, ти маєш знищувати його. З погляду Росії, логічно намагатися налякати частину європейських політиків, максимально дестабілізуючи ситуацію в Україні. Якщо в агресора вийде швидкий, хоча б обмежений військовий успіх, вона спробує це представити на зовнішньому полі як привід не надавати Україні статусу кандидата в ЄС. Але, виходячи з того, як розвиваються події, поки не видно, який успіх росія може отримати в Україні найближчими днями як козир".
На думку експерта, статус кандидата Україна, найімовірніше, отримає. А ось повноцінне членство – це ж питання післявоєнні. І не факт, що швидкі.
"Нагадаю, що деякі держави у статусі кандидатів у члени ЄС є досить довго. Та сама Туреччина – з 1999 року. Вже в новому тисячолітті цей статус набули Сербія, Північна Македонія, Чорногорія, Албанія, – зазначає Ігор Тишкевич. – Подальше – чи швидке, чи уповільнене просування України в ЄС залежить від того, як вона розвиватиметься після війни".
Статус кандидата – це радше політичне рішення, політичний аванс, демонстрація підтримки, наголошує експерт.
"Зрозуміло, європейські політики не розраховують на те, що Україна виконає всі критерії відповідності під час війни. Це просто неможливо. Водночас я сумніваюся, що в стані війни хтось взагалі голосуватиме за прийом України до повноправних членів ЄС", – каже Ігор Тишкевич.
Відповідно, резюмує він, всі чекатимуть закінчення війни та виконання після цього Україною відповідного "домашнього завдання"
Надання Україні навіть статусу кандидата в члени ЄС може надати можливості для відкриття переговорного вікна щодо врегулювання конфлікту
У експерта аналітичного центру Democracy House Анатолія Октисюка очікування від саміту Євросоюзу – оптимістичні.
"Я не бачу жодних перешкод щодо надання Україні статусу кандидата у ЄС. Звичайно, з жорсткою прив'язкою до низки реформ (судової, антикорупційної тощо). Надання відповідного статусу – політичне рішення. Противників цьому вже не лишилося", – упевнений аналітик.
Реакція Росії, на його думку, тут не відіграє жодної ролі.
"Спочатку російська сторона заявила, що вона не проти євроінтеграції України. Згодом почалися якісь обурення. Але думка країни-агресора тут нікого не цікавить, – наголошує Анатолій Октисюк. – До речі, надання Україні навіть статусу кандидата у члени ЄС може надати можливості для відкриття переговорного вікна щодо врегулювання конфлікту".
Читайте також на порталі "Коментарі" — Дмитро Кулеба розповів, як воюватиме Україна, якщо постачання зброї не буде
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.