Європа знову плазує перед Росією: що тепер говорить Румунія про російський дрон

Президент Румунії Нікушор Дан заявив, що Росія має змінити тактику обстрілів України, щоб не страждали румунські громадяни. Чому ця заява дивує та про що, власне, говорить? Видання "Коментарі" розбиралося у цій темі, вивчивши думки експертів.

Президент Румунії Нікушор Дан. Фото: з відкритих джерел

Суперечності в заявах Бухареста можуть пояснюватися не лише плутаниною

Політолог Володимир Цибулько зазначив, є старий бюрократичний жанр — "нічого не сталося, але ми дуже стурбовані". Саме в цьому жанрі останніми днями виступає румунська влада після історії з російським дроном, який упав на території країни-члена НАТО.

Експерт зазначає, спочатку звучали обережні формулювання про "об’єкт невстановленого походження". Потім з’явилися заяви про російський слід. Далі пролунали запевнення, що загрози для населення немає. Потім, що ситуація серйозна. Ще згодом, що необхідно уникати ескалації. Одним словом, якщо скласти всі заяви докупи, виходить класичний дипломатичний ребус: Росія винна, але так, щоб ніхто не подумав, що Росія винна настільки, аби через це довелося щось робити.

За його словами, саме тут починається найцікавіше. Провідні медіа країн НАТО останні роки демонструють дивовижну одностайність. Усі визнають небезпечність інцидентів. Усі говорять про неприпустимість російських провокацій. Усі висловлюють підтримку союзникам, але майже ніхто не ставить питання про реальну відповідь Альянсу.

Аналітик наголошує, фактично сформувалася нова дипломатична формула: російський дрон, який падає в Україні, — це війна. Російський дрон, який падає в Румунії, — це прикрий інцидент. Російський дрон у Польщі — це привід для консультацій. Російська ракета над Балтійським морем — привід для занепокоєння. Виходить своєрідна інфляція загроз: чим частіше Росія порушує кордони НАТО, тим спокійніше про це говорять чиновники.

Тому суперечності в заявах Бухареста можуть пояснюватися не лише плутаниною. Румунія опинилася між двох політичних реальностей.

Володимир Цибулько зауважує, перша реальність – внутрішня. Румунські виборці бачать карту. Вони бачать уламки. Вони бачать повідомлення про російські атаки біля своїх кордонів. І вони закономірно питають: якщо ми члени НАТО, то де проходить червона лінія? Друга реальність – союзницька. У Брюсселі, Берліні, Парижі та Вашингтоні дуже не хочуть, щоб окремий інцидент перетворився на кризу всередині Альянсу. Бо тоді доведеться відповідати не лише на питання про Росію, а й на питання про власну готовність виконувати статтю 5.

Наші ППО і ПСУ точно не імпотенти

Політичний експерт, журналіст Марина Данилюк-Ярмолаєва зазначає, заліт російської "Герані" в румунську багатоповерхівку показує, як НАТО втрачає останні крихти самоповаги.

Марина Данилюк-Ярмолаєва додає, тож не варто дивуватись, чому після такої комунікації Дмітрій Мєдвєдєв знову порадив лідерам ЄС "заткнути писок" і чекати нових ударів безпілотників по своїй території.

Читайте також на порталі "Коментарі" — "сіренький вовчик" вже біля кордонів: чому НАТО злякалося удару по Румунії.