Президент Молдови Майя Санду підписала закон про боротьбу з дезінформацією та пропагандою, що забороняє трансляцію в Молдові російських новин, інформаційно-аналітичних програм та фільмів військового змісту. А за підсумками першого в історії спільного засідання парламенти Румунії та Молдови в суботу ухвалили спільну декларацію, в якій зокрема засудили військову агресію Росії проти України та схвалили євроінтеграційне прагнення Кишинева. Про що говорять подібні дії молдавської влади? Що це означає для України? Портал "Коментарі" із цими питаннями звернувся до експертів.
Майя Санду. Фото: aa.com.tr
Обмеження російських інформаційних впливів — це також одна з умов виживання проєвропейського уряду та його збереження при владі
Завідувач відділу досліджень Придунайсько-Чорноморського регіону Національного інституту стратегічних досліджень Артем Філіпенко наголошує, що це вже не перша спроба Молдови обмежити трансляцію російської пропаганди в країні.
"Вперше така спроба була зроблена у грудні 2017 року. Тоді ініціатором виступила правляча Демократична партія, лідером якої був олігарх Влад Плахотнюк. Тоді ці дії були розцінені як маневр Плахотнюка у його відносинах із Заходом, – зазначає експерт. – Крім того, Плахотнюк як володар рейтингового телеканалу в такий спосіб завдавав удару конкурентам".
За словами Артема Філіпенка, Молдова повністю перебуває у сфері інформаційного впливу Росії.
"Провідні молдавські канали, зокрема підконтрольні проросійській Партії соціалістів, є ретрансляторами саме російських телеканалів. Разом з тим, ухвалені нещодавно законодавчі зміни значно жорсткіші, ніж ті, що свого часу пропонувала Демократична партія, – зазначає експерт. – Крім штрафів, є можливість зупинити ліцензію на мовлення на 7 днів. Формально закон забороняє новинний та аналітичний контент із країн, які не ратифікували Конвенцію про транскордонне телебачення, до яких належить і Росія".
Артем Філіпенко акцентує, що внесені зміни – це не лише внесок Молдови у протидію російській війні проти України.
"Очевидно, що Росія веде – і вестиме – інформаційну війну проти проєвропейського уряду Молдови та президента Майї Санду. Тому обмеження російських інформаційних впливів, це також одна з умов виживання проєвропейського уряду та його збереження при владі", – констатує експерт.
Після нового статусу Молдова посилить декомунізацію та дерусифікацію, посилюючи співпрацю з Бухарестом
Після того, як Молдова отримала сигнал, що статус кандидата в члени ЄС їй нададуть разом з Україною, у Кишиневі робитимуть все можливе, щоб відповідати цій високій довірі. Так вважає політичний експерт директор Communication group Володимир Манько.
"Ще п'ять років тому Молдова і навіть Грузія випереджали Україну за рівнем адаптованості до ЄС. Наразі Україна лідирує, а Грузія відкотилася назад. Загалом рівень готовності України ще далекий від бажаної мети, адже Угода про Асоціацію виконана десь на 60%. Але війна та запеклий опір українців підштовхнули ЄС до рішення надати нам новий статус разом із молдаванами. Останні повинні дякувати нашим захисникам. Тому зараз у Кишиневі прискорюватимуться реформи – і не виключено, що нас знову обженуть", – зазначає експерт.
Але подібна конкуренція, упевнений він, лише на користь справи.
"Після нового статусу Молдова посилить декомунізацію та дерусифікацію, посилюючи співпрацю з Бухарестом, який може бути адвокатом Молодови у Європі. Спільне засідання парламентів Молдови та Румунії – тому приклад", – наголошує Володимир Манько.
Для України ці процеси, за його словами, мають позитивне значення. Але є й виклики.
"Справа в тому, що Молдова має проблему з Придністров'ям. І вирішувати її доведеться, зокрема, за допомогою України. А ось як вирішувати – залежить від наслідків завершення українсько-російської війни", – резюмує експерт.
Останні кроки Республіки Молдова яскраво і однозначно свідчать, що вона більше не боїться Росії
Колишній працівник СБУ та консультант Комітету Верховної Ради з питань національної оборони безпеки Іван Ступак міркує так:
"Останні кроки Республіки Молдови яскраво і однозначно говорять про те, що вона більше не боїться Росії, не є її сателітом, а вектором руху країни став виключно Захід. Молдова кидає всі свої сили на те, щоби остаточно порвати всі зв'язки з РФ, максимально дистанціюючись від неї".
Експерт припускає, що наступні кроки офіційного Кишинева:
— спільно з Румунією буде здійснено модернізацію та посилення як армії, так і сил безпеки Республіки Молдови, природно за стандартами НАТО/ЄС;
— у судовому порядку активно переслідуватимуться окремі політики, сили та рухи, які пропагують як "російський світ", так і навіть дружбу з РФ;
— Встановлення візового режиму з РФ;
— націоналізація промислових та інших активів, пов'язаних із найближчим оточенням Путіна.
"На останньому етапі відбудеться м'яке повернення невизнаного Придністров'я до складу Молдавської республіки, найімовірніше, на правах розширеної автономії", — вважає Іван Ступак.
Він резюмує:
"Своїми вкрай агресивними діями в Україні, Путін показав, що готовий покласти на вівтар своєї шаленої ідеї про колишню імперську велич сотні тисяч життів громадян колишнього СРСР. Україна, Казахстан та Молдова це вже зрозуміли – і роблять кроки для того, щоб максимально швидко вистрибнути з цього автобуса, який на великій швидкості мчить у темну прірву історії".
Читайте також на порталі "Коментарі" — у Кремлі заявили про пряму агресію НАТО проти РФ: що сталося.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.