Головна Новини Світ Європа Про що говорять протести в Угорщині та Сербії: які будуть наслідки
commentss НОВИНИ Всі новини

Про що говорять протести в Угорщині та Сербії: які будуть наслідки

Нимзка чинників може хитнути ситуацію в цих двох країнах, як в одну, так і в іншу сторони

сьогодні, 14:15 comments1268
Поділіться публікацією:

15 березня 2025 року у друзів Путіна – Віктора Орбана в Угорщині та Александара Вучича в Сербії – всередині їх країн щось почало руйнуватися. Доки Орбан у виголошував черговий ультиматум ЄС щодо неможливості вступу України в блок, Будапешт вибухнув протестами: понад 50 тисяч угорців вимагали його відставки. У цей же час у Белграді сотні тисяч сербів вийшли проти Вучича через корупцію та трагедію в Новому Саді. Два проросійські лідери зіткнулися з народним гнівом. Чи встоять вони перед тиском масового невдоволення? Про що говорять масові невдоволення політикою двох лідерів? Видання "Коментарі" з цими питаннями звернулося до експертів.

Про що говорять протести в Угорщині та Сербії: які будуть наслідки

Протести в Угорщині та Сербії

Влада Орбана і Вучича вже не така міцна, як раніше

Доктор політичних наук, експерт Аналітичного центру "Об'єднана Україна" Ігор Петренко так прокоментував ситуацію:

"Масові протести проти Віктора Орбана в Угорщині та Александара Вучича в Сербії свідчать про загострення внутрішньополітичної кризи у двох країнах, які є найбільш проросійськими в Центральній Європі. Ці події відображають загальну тенденцію до зростання суспільного невдоволення авторитарними тенденціями та корупцією, а також демонструють вплив міжнародних процесів на внутрішню політику держав".

За словами експерта, Орбан утримує владу шляхом жорсткого контролю над медіа, судовою системою та електоральною інженерією. Проте масові протести на 50 тисяч осіб – це значний сигнал, що його контроль дає тріщину. Його ультиматуми щодо України вже викликали невдоволення в Брюсселі, і ЄС міг би активніше натиснути на Будапешт. Проте ключовим є питання, чи ці протести переростуть у довгострокову мобілізацію опозиції, чи залишаться разовим сплеском. 

"Відповідно є чинники, які можуть хитнути ситуацію, як в одну, так і в іншу сторони. Послаблює Орбана: економічна ситуація (Угорщина має проблеми через скорочення фінансування ЄС); внутрішні розбіжності в партії "Фідес"; радикалізація суспільного запиту на зміну влади. Утриманню Орбаном влади сприяють: повний контроль над ЗМІ; відсутність сильної опозиційної альтернативи; підтримка значної частини консервативного електорату. З огляду на це якщо протести продовжаться, Орбан може вдатися до тактики часткових поступок (наприклад, кадрові зміни в уряді), щоб уникнути повної дестабілізації", – зазначив Ігор Петренко.

На його думку, ситуація в Белграді виглядає ще серйозніше, оскільки сотні тисяч протестувальників на вулицях – це безпрецедентна кількість. Вучич будує режим на балансуванні між проросійським та проєвропейським курсом, але корупційні скандали та трагедія в Новому Саді підривають довіру навіть серед його прихильників. 

"До падіння Вучича можуть призвести: масовість протестів (вже набагато більша, ніж в Угорщині); втрата підтримки силовиків або внутрішні розколи в уряді; посилення тиску ЄС та США (які вже розчаровані Вучичем). Поряд з цим є чинники, які сприяють утриманню влади Вучичем: контроль над поліцією та спецслужбами; роздроблена опозиція; вплив Росії, яка може під'єднати фінансові та політичні ресурси для його підтримки. Проте, якщо ситуація продовжить загострюватися, Вучич може піти на дострокові вибори чи навіть спробувати силовий сценарій, але все одно це буде вкрай сильний удар. Загалом ці протести окреслюють декілька важливих тенденцій: 1) зростання антиросійських настроїв у Центральній Європі (Орбан та Вучич є головними союзниками Кремля в регіоні, і їхнє послаблення – це удар по російському впливу) 2) посилення ролі громадянського суспільства (попри авторитарні тенденції, люди готові виходити на вулиці та висловлювати своє невдоволення, що є ознакою політичного пробудження); 3) потенційний політичний зсув, адже якщо Орбан і Вучич не впораються з кризами, наступні вибори можуть принести більш проєвропейські уряди", – зазначив експерт.

Підсумовуючи Ігор Петренко зазначив, що ситуація залишається динамічною: обидва лідери мають шанси втриматися, але ці події показують, що їхня влада вже не така міцна, як раніше.

Ситуація в Угорщині та Сербіє дещо відрізняється

Заступник директора Українського інституту політики Владислав Дзівідзінський зазначив, події, що розгорталися 15 березня мають дуже знаковий характер, адже вони відбулися практично синхронно в двох столицях двох країн, лідери яких проявляли системно і достатньо тривалий період часу антиєвропейську політику, а, швидше, навіть проросійську політику. Це дуже контрастує з загальноєвропейськими трендами, які дуже швидко змінюються.

Експерт одразу звернув увагу, що ситуація в Угорщині та Сербії різна. 

"По-перше, Угорщина в рамках розвитку Європейського Союзу та об'єднання більшої кількості країн в певний історичний період часу стала повноцінним членом, як європейської спільноти, так і, наприклад, Шенгенської зони. Лише непідтримка Орбаном в Угорщині загальноєвропейських рекомендацій щодо візової політики, наприклад, для громадян Білорусі та Росії, призвела до того, що в Брюсселі все частіше піднімається питання виключення Угорщини з Шенгенської зони. Ми чудово розуміємо, що політичні еліти, які не підтримують це і не знаходяться в орбіті Орбана, розуміють, що достатньо легко втратити всі ті переваги, яку Будапешт отримав після членства в ЄС. Наразі дуже важливо це втримати. Тому, якщо Орбан далі продовжить свою антиєвропейську, проросійську політику, Угорщина втратить всі ті здобутки. Не будучи сателітом інших економічних, територіальних або військових союзів, втративши підтримку Брюсселя це буде суттєва деградація країни. Це все є основними течіями, які впливають на нинішню акцію протесту. Все решта – це є лише приводами. І в даному випадку, коли Європа після останніх змін дуже швидко адаптується під нові виклики та загрози, які йдуть, передусім, від Росії погоджуватися з цією системною проросійською позицією Орбана навряд чи вона захоче", – зазначив експерт.

Він продовжує, звинувачення Орбана стосовно того, що нібито протестні акції влаштовані на американські гроші якимись агентами впливу є нічим іншим, як меседжами для свого ядерного електорату на який опирається Орбан.

"На мою суб'єктивну думку, кількість прихильників Орбана суттєво зменшується. І опозиція, з якою він зараз стикається, є достатньо аргументованою, тому що 12 питань, які лідер опозиції запропонував дати на розгляд населенню і по результатах цього опитування вже формувати аргументовану претензію до влади, є більш, ніж політичним і вагомим кроком для продовження політики тиску на діючу владу і політики зміни політичного устрою. В свою чергу, якщо судити по заявам Орбана, він не збирається йти на поступки. Тому конфронтація всередині країни збільшиться, але, як на мене, не на користь Орбана. Безумовно в нього є влада і в нього є ядерний електорат. Безумовно у нього є інструменти впливу і бажання діяти. Він може припинити роботу дуже багатьох іноземних організацій або зменшити їх фінансування або створювати будь-який силовий чи юридичний тиск на опозицію, але все це не допоможе прем’єру в разі, якщо його політика залишиться тою самою", – зазначив Владислав Дзівідзінський. 

Експерт зауважив, що його прогноз по Будапешту, що в разі продовження даної риторики Орбаном і системної роботи опозиції, навіть за умови політичного тиску, ситуація в Угорщині буде напружуватися до політичної конфронтації, політичної кризи, яка вже почалася. І, якщо Орбан не змінить свою політику, вуличні протести можуть повторюватися, а їх радикальність буде лише збільшуватися, що може призвести до перевиборів, як найбільш логічного вирішення політичної кризи. Але все це залежить передусім від самого Орбана.

Владислав Дзівідзінський зазначив, що ситуація в Сербії трішки інакша. Адже кількість учасників протестів дійсно надзвичайно велика. 

"Свого часу мені довелося рахувати кількість учасників на різних революціях в Україні і дуже суб'єктивно і поверхнево, але, на перший погляд, кількість учасників протестів в Сербії дійсно перевищує 100 тисяч, а то й 150 тисяч. Якщо навіть офіційно МВД Сербії заявило про 107 тисяч учасників, а деякі неофіційні джерела говорять, що в акціях протесту могли брати участь навіть 200-250 тисяч учасників. Це надзвичайно велика кількість. Це рушійна сила для будь-якої країни, яка може змінити політичний устрій і ми бачимо, що хоча політика Вучича теж залишається проросійською і антиєвропейською, все одно рішення його не є такими радикальними і не направлені на конфронтацію. Він виступив двічі перед протестувальниками. Він не виставляв ніяких силових інструментів впливу на протестуючих. І в його офіційних заявах ми чуємо, що влада почула вимоги і готова до них дослухатися. Це означає, що Вучич більше боїться акцій протесту і, відверто кажучи, Сербія не має захисту загальноєвропейських якихось традицій, законів, нормативів, як Угорщина і які могли б захистити президента Сербії від дуже швидкої радикальної та неправової зміни влади. Тому я оцінюю певний політичний переляк від такої масштабної акції у Вучича і ситуація там може розвиватися по абсолютно іншому сценарію, ніж в Угорщині", – говорить експерт.

За його словами, головна причина невдоволення населення, якщо подивитися на структурний склад протестувальників в Сербії, лежить саме в незгоді з офіційною політикою влади. 

"До кінця незрозуміло на які кроки піде Вучич і яка буде реакція протестувальників. Ситуація там може розвиватися або більш радикально, або більш латентно. Тому що, якщо зараз він оголосив про поступки, то він може використати технологію затягування часу, пообіцяти щось мітингувальникам, а з часом системно працювати над тим, щоб такі акції протесту не мали успіху, або з плином часу, або діючи на ті чи інші групи протестувальників через задоволення їхніх вимог чи через тиск чи через будь-які інші інструменти. Є ще інший аспект. Ми не розуміємо якою буде реакція Росії. Москва може кинути великі сили на підтримку як Орбана, так і Вучича, щоб розхитати внутрішньоєвропейську єдність. Щоб не дозволити Європі стрімко і ефективно об'єднуватися проти російської загрози. Тому це той фактор, який теж впливає на кінцеву ситуацію в Сербії", – підсумував Владислав Дзівідзінський.

Читайте також на порталі "Коментарі" — президента Республіки Сербської засудили до року в’язниці.




Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.

Новини