Що змусить Захід піти на поступки РФ щодо зернової угоди – які рішення чекаємо від саміту G20

Росія за підтримки низки країн хоче створити альтернативу зерновій біржі Чикаго

На саміті G20, який відкрився 9 вересня у столиці Індії – Нью-Делі – не оминули тему війни Росії проти України. З цього приводу виникли складності формулюванням підсумкової декларації саміту, де мали намір оцінити російську агресію. Як і передбачалося, порушувалося на саміті питання відновлення зернової угоди. При цьому явним адвокатом Росії виступав президент Туреччини Реджеп Ердоган, закликаючи лідерів країн G20 піти назустріч РФ, виконавши основні вимоги для повернення в угоду. Експерти проаналізували для видання "Коментарі" український слід на саміті "Великої двадцятки" та перспективи реанімації зернової угоди.

Турбота Заходу – як не допустити альтернативи Чиказької біржі та зберегти контроль над світовим ринком зерна

Керівник Фонду "Українська політика" Костянтин Бондаренко розмірковує так:

"За великим рахунком, українська тема не буде основною на саміті G20. Те, що країни не можуть досягти компромісу по резолюції щодо України та відмова від запрошення на саміт як гостя Володимира Зеленського – тому підтвердження. Ми дуже перебільшуємо значення зернової угоди для світового ринку продовольства".

По-перше, пояснює експерт, обсяги українського зерна, яке можна експортувати, впали вдвічі.

По-друге, після 17 липня, вийшовши з угоди, Росія знищила значну кількість потужностей для перевалки зерна на території України, а також портову інфраструктуру.

По-третє, на вирішення продовольчої кризи в Африці та Азії українське зерно має мінімальний вплив – воно йде переважно у розвинені країни та Китай. Та ж Африка більше потребує добрив, ніж зерна.

По-четверте, акцентує Костянтин Бондаренко, Росія за підтримки низки країн хоче створити альтернативу зерновій біржі Чикаго, і їй нема чого повертатися в зернову угоду. У разі самостійної гри вона зможе створити альтернативний механізм ціноутворення та ринку зерна в рамках Глобального Півдня (Росія та Казахстан спільно можуть виробляти понад третину світового обсягу зерна).

"Турбота Заходу – як не допустити альтернативи Чиказькій біржі та зберегти контроль над світовим ринком зерна, – пояснює експерт. – Відчуваючи небезпеку з боку Росії, Захід може піти їй на поступки, при цьому жертвуючи Україною та її інтересами. А літаки британських ВПС у Чорному морі – так, красиво, ефектно, але з нульовою ефективністю".

Було б непогано, якби країни G20 розглянули доречність подальшого функціонування ООН у нинішньому вигляді

На думку кандидата економічних наук, екс-директора з розвитку бізнесу АТ "Укрзалізниця" Андрія Рязанцева, на саміті "Великої двадцятки" (країн із найбільшими економіками світу) слід нарешті визначитися – хто керує світом? Розвинені, цивілізовані країни, які поважають міжнародне право та домовленості – чи дикун-терорист з ядерною палицею, який плює на всі угоди, на всі правила?

"Такий дикун не розуміє нічого, окрім сили. І, зрештою, світу доведеться продемонструвати цю силу. Насамперед, заради збереження своїх пріоритетів та інтересів. У тому числі – продовольчої безпеки", – наголошує Андрій Рязанцев.

Було б непогано, продовжує він, якби країни G20 (зрозуміло, за винятком Росії, що поки що входить до цього клубу) розглянули доречність подальшого функціонування ООН у нинішньому вигляді.

"Зараз ця структура нагадує профспілкову бабусю, яка працює на користь РФ, – вважає експерт. – Пора, нарешті, зайнятися переформатуванням ООН, створенням нового глобального органу – виходячи з нинішньої реальності. Давно зрозуміло, що механізми безпеки закладені в ООН не працюють. Організація не запобігає війнам, не в силах їх зупинити. Безпека всього світу під загрозою через російську агресію проти України та власне світову демократію. І це виклик, на який слід давати ефективну відповідь".

Читайте також на порталі "Коментарі" - ЗМІ дізналися, що генсек ООН запропонував Лаврову за повернення до зернової угоди.