Головна Новини Світ G7 Чим закінчився для України саміт G7: на що очікувати далі
commentss НОВИНИ Всі новини

Чим закінчився для України саміт G7: на що очікувати далі

Після саміту G7 стало ще очевидніше, хто готовий й надалі йти разом з Україною, а хто умиває руки

сьогодні, 17:05
Поділіться публікацією:

"Група семи" (G7) не виступила із спільною заявою щодо війни в Україні через опір з боку Вашингтона. Про це пише Reuters. Що ж до підтримки України, то лідери G7 висловлювали її, як і готовність посилити санкційний тиск на РФ. Зокрема, про це заявив президент Франції Еммануель Макрон. Він зазначив, що країни Європейського Союзу готують значно потужніші санкції проти Росії, ніж ті, що нині діють у США. Проте склалося враження, що на цьому саміті вочевидь не було тієї єдності, на яку сподівалася Україна, зокрема й через позицію президента США Дональда Трампа. Чим закінчився для України саміт G7? Чи є загроза, що наша країна поступово втрачає підтримку ключових союзників? Видання "Коментарі" з цими питаннями звернулося до експертів.

Чим закінчився для України саміт G7: на що очікувати далі

Саміт G7. Фото: з відкритих джерел

Нічого ані критичного, ані проривного для України не сталося

Директор Інституту світової політики, політичний експерт, автор книги "Гібридна війна" Євген Магда вважає, що нічого ані критичного, ані проривного для України на саміті G7 не відбулося і не могло відбутися. З тієї простої причини, що ми ніяк не зрозуміємо, що "сімка" — це не світовий уряд. Це неформальний клуб провідних демократичних держав та інституцій, які тримають руку на пульсі, говорять про необхідні речі і займаються тими моментами, які є важливими для багатьох. 

"Але уявити собі, що Велика сімка може ухвалити якесь обов'язкове для всього світу рішення – це неправильно. Тому давайте ми будемо на це дивитися реалістично і будемо відповідно на це зважати. Тому можна сказати, що те, що Дональд Трамп достроково поїхав, встановило певний баланс і ми бачимо, що шість членів "сімки" з семи підтримують політично Україну. А Сполучені Штати умивають руки і це вже не перше подібне підтвердження. Проте для нас це має бути сигнал, насамперед, в контексті прийдешнього саміту НАТО. Бо там поки що невідомо, яку позицію посядуть Сполучені Штати. Все інше, як на мене, це не проблема. Тому я не бачу за великим рахунком, чому нам треба посипати голову попелом", – прокоментував Євген Магда.

G7: тріщини в єдності щодо України, чи втрачає Київ підтримку ключових союзників

Олексій Воронцов, головний редактор інформагенства "УкрПрес інфо" та голова правління агентства журналістських розслідувань "Сила України" зазначив, що саміт "Групи семи" (G7), який завершився без ухвалення спільної заяви щодо війни в Україні, став тривожним дзвіночком для Києва. Джерела Reuters повідомили, що єдність лідерів західних демократій дала серйозну тріщину – через опір Вашингтона. Хоча у промовах окремих політиків Україна і далі отримувала слова підтримки, реальний сигнал світу виявився змішаним. Це викликає запитання: чи не вступає Захід у нову фазу – обережного дистанціювання від української теми?

Заяви без резолюції

"На відміну від попередніх самітів, цього разу лідери G7 не змогли погодити спільний документ щодо України. Це безпрецедентно з моменту повномасштабного вторгнення рф у лютому 2022 року. За даними Reuters, головною перешкодою стала позиція адміністрації президента США Дональда Трампа, яка не захотіла брати на себе формальні зобов’язання, що могли б бути використані як основа для майбутніх санкцій або зобов’язань щодо військової допомоги. Замість консолідованої позиції прозвучали окремі заяви. Президент Франції Еммануель Макрон запевнив, що країни ЄС працюють над новим пакетом санкцій проти рф, "значно жорсткішим, ніж американські". Таким чином, Франція прагне демонструвати лідерство на тлі дедалі обережнішої позиції США", – зазначив експерт.

Чи залишається єдність лише риторикою

Олексій Воронцов звернув увагу, що європейські учасники саміту, зокрема Німеччина та Італія, висловлювали обережність, намагаючись балансувати між підтримкою Києва й економічними інтересами. Великобританія ж, хоча і продовжує підтримувати Україну, дедалі більше зосереджена на внутрішніх справах напередодні виборів.

"Загалом, риторика підтримки України залишилась на місці. Проте її дедалі менше супроводжують конкретні кроки. Українське керівництво очікувало не лише на слова, а й на стратегічні рішення – насамперед, щодо довгострокового фінансування, постачання зброї та гарантій безпеки. Відсутність спільної заяви – це не лише дипломатичний казус, а й політичний сигнал", – прокоментував співрозмовник порталу "Коментарі".

Америка змінює курс

За словами експерта, позиція президента Трампа в питанні України вже давно викликає занепокоєння в Києві. Його адміністрація уникає публічних зобов’язань, натомість натякає на "мирне врегулювання", що в українському контексті дедалі частіше сприймається як потенційне нав’язування перемовин на умовах Кремля.

"Крім того, спроби Конгресу США закріпити довгострокову військову допомогу Україні досі не призвели до створення стійкого механізму, не залежного від політичної волі Білого дому. Це дає Трампу широкий маневр – і можливість поступового згортання допомоги без офіційної відмови", – зауважив аналітик.

Питання лояльності Трампа: нова тривожна гіпотеза

Олексій Воронцов зауважив, що деякі західні політичні аналітики припускають, що Трамп свідомо намагається налаштувати Захід на користь росії, і це може мати особисті мотиви. 

"Не виключено, що президент США перебуває під впливом або навіть шантажем з боку володимира путіна. Йдеться як про потенційно компрометуючі факти з минулого Трампа, так і про його давні приватні контакти з російськими діловими колами. У цьому контексті його дії щодо України можуть бути не лише прагматичними, а й навмисними. І хоча ця версія не має офіційного підтвердження, вона дедалі частіше з’являється у коментарях впливових оглядачів і на шпальтах провідних західних ЗМІ", – говорить експерт.

Якщо ж говорити про те, що далі, то, на думку експерта, Україна залишається залежною від допомоги союзників – економічної, військової та дипломатичної. 

"Втрата рішучості з боку Заходу, навіть якщо вона поки не оформлена офіційно, може мати серйозні наслідки. Зволікання з чіткими рішеннями – це теж рішення, яке грає на руку москві. Водночас, в ЄС зростає усвідомлення, що пасивна позиція США може змусити європейців брати на себе більше відповідальності. Проте питання залишається відкритим: чи готова Європа заповнити вакуум, якщо Америка справді відійде?", – задається питанням Олексій Воронцов.

Підсумовуючи він зазначив, що саміт G7 в Італії продемонстрував: офіційна підтримка України залишається, але зникає її координаційна та стратегічна основа. Києву доведеться готуватись до нової дипломатичної реальності – багатополярної, непередбачуваної і значно холоднішої, ніж раніше.

Читайте також на порталі "Коментарі" — Трамп запропонував варіанти припинення війни, який Україна відкинула: які наслідки.




Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.

Новини