У четвер та п'ятницю в Німеччині відбудеться зустріч представників зовнішньополітичних відомств країн G7. Головними питаннями на порядку денному буде Україна та російська агресія, ситуація в Індо-Тихоокеанському регіоні. Які очікування від цієї зустрічі? Чи варто розраховувати на якісь проривні рішення? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.
Країни G7 Фото: з відкритих джерел
Партнери продовжать відповідні поставки військової техніки та обладнання в рамках усталеної парадигми
Директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов розмірковує так:
"Я розглядав би як прорив рішення про запуск "енергетичного Рамштайну". Коли за моделлю військової підтримки України, нам надаватиметься енерготехнічна допомога (генератори, інше обладнання, яке зможе купірувати енергетичну кризу, викликану обстрілами Росією української критичної інфраструктури). Вкрай важливою, своєчасною стала б суттєва підтримка України у зв'язку з настанням воєнної зими. І тут від західних партнерів залежатиме – як українці переживуть цей період в умовах війни на виснаження та розрахунок РФ на втому нашого суспільства".
На думку експерта, можна також розраховувати на суттєве збільшення з боку партнерів фінансування видаткової частин українського держбюджету. Враховуючи те, уточнює він, що у жовтні з 245 млрд грн витрат лише 87 склали митні та податкові надходження, наші внутрішні джерела прибутковості. Решта – закордонна допомога (кредити, запозичення, гранти).
"Що стосується військово-технічної та військово-операційної допомоги, тут навряд чи можна розраховувати на якесь нове якісне покращення після цього саміту. Швидше партнери продовжать відповідні постачання військової техніки та обладнання в рамках усталеної парадигми. Йдеться про збільшення засобів протиповітряної оборони, акцентування на протиракетній обороні, яка в нас набагато слабша за ППО (особливо це стосується північної України, включаючи Київ та Київську область)", – пояснює Вадим Карасьов.
Він вважає, що можна також оживити посилення гуманітарної підтримки України та українців, особливо тих, хто повторно змушений повертатися до країн ЄС. Вже були із цього приводу заяви окремих чиновників Євросоюзу, лідерів низки європейських держав. Ну, а "Велика сімка" просто може це висловити на загальному політико-стратегічному рівні, припускає експерт.
Ліберально-демократичне суспільство дозріває до того, щоб визнати нову реальність
Глава платформи Єдиний координаційний центр, політолог Олег Саакян вважає, що проривних речей, окрім гучних заяв у ракурсі безпечної компоненти, очікувати від майбутньої зустрічі у Німеччині не доводиться.
"Можливо, буде проведено певний вододіл світу до 24 лютого (до початку широкомасштабної російської агресії проти України) та після нього. Останні заяви голова дипломатії Євросоюзу Жозепа Борреля, президента ФРН Штайнмаєра, позиція нової прем'єр-міністра Італії Джорджи Мелоні демонструють, що ліберально-демократичне суспільство (так званий Західний світ) дозріває до того, щоб визнати нову реальність. Визнати, що вона абсолютно інша, ніж була багато десятків років. Найімовірніше, це знайде відображення у комюніке за підсумками саміту глав МЗС G7", – каже Олег Саакян.
Він також прогнозує, що обговорюватиметься питання подальшого позбавлення енергетичної залежності від РФ.
"Можливо, побачимо якісь санкційні уточнення та вироблення механізму, що перешкоджає обходженню обмежень, – зазначає експерт. – Крім того, передбачаю обговорення кооперації демократій для протидії авторитарним режимам та диктатурам".
Учасники зустрічі глав МЗС G7 готують нову стратегію виживання у нових умовах військової зими
На думку головного редактора інформагентства УкрПрес Інфо, політексперта Олексія Воронцова, зустріч у Німеччині представників дипкорпусу провідних країн світу, запланована на 3-4 листопада, буде дуже важливою не лише для України, а й для всього західного світу.
"Наразі Європа вступає у фазу холодного періоду року, коли споживання всіх енергоресурсів підвищується у рази. Росія зі свого боку б'є по ключових енергетичних точках України, намагаючись максимально знеструмити нашу країну, яка раніше мала можливість постачати електроенергію до Європи. А з іншого боку, РФ різко обмежує надходження нафти та газу до країн ЄС, тим самим намагаючись змусити їх послабити антиросійські санкції та підтримку України", – пояснює експерт.
Але, наголошує він, на сьогоднішній момент ніхто з наших партнерів не змінив свого курсу щодо продовження тиску на країну-агресора за одночасної всілякої підтримки України.
"Водночас виникають нові питання та виклики, які слід швидко вирішувати, – акцентує Олексій Воронцов. – Наприклад, стабілізація енергосистем, електророзподіл, диверсифікація постачання нафти з азіатських країн тощо. Все це при продовженні постачання нам військової техніки, гуманітарної та фіндопомоги як з боку США, так і з боку Європи, Канади тощо. Думаю, що учасники зустрічі глав МЗС G7 готують нову стратегію виживання за нових умов військової зими, з визначенням чіткої ролі для кожного суб'єкта антипутінської коаліції. І з підтримкою України, що триває, на передньому краї боротьби з божевільною Росією".
Читайте також на порталі "Коментарі" — Україна вже знає, як боротися з іранськими ракетами: голова ОП Андрій Єрмак розкрив подробиці.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.