У неділю, 22 серпня, канцлер Німеччини Ангела Меркель відвідає Україну. Чого чекати від цього візиту, враховуючи, що 20 серпня Меркель побувала в РФ, де зустрілася з Путіним?
Ангела Меркель (фото з відкритих джерел)
Директор Центру міжнародної безпеки Валерій Кравченко акцентує: слід виходити з того, що це фінальне турне Меркель як політика. І вона підводить риску не під цим роком, не під "Північним потоком-2", не під Мінськими угодами, а під всією своєю багаторічною ерою правління.
"Їй би хотілося піти красиво, зробити щось максимально корисне з точки зору нормандського формату, регулювання, кліматобезпечності загалом у Європі. Але та ж учорашня її зустріч із Путіним ще раз доводить, що ніяких поступок кремлівський режим робити не буде. Він хоче і далі тиснути на Україну, в тому числі використовуючи для цього візит Меркель, — підкреслює експерт. — Путін вчора заявив, що Україна нібито підриває Мінський процес. На що Меркель відрізала, говорячи про порушення з боку РФ. Тобто — полярні позиції. А тому не думаю, що Меркель буде робити яскраво виражені кроки, щоб реалізувати тиск на Україну, як хоче Путін".
На думку Валерія Кравченка, "Мінську" явно потрібне перезавантаження, але нові підходи, швидше за все, будуть формувати вже новий уряд Німеччини.
"Я не очікую багато чого від візиту Меркель в Україну. Більш того, вважаю негативним сигналом її неучасть у "Кримській платформі", яка стартує наступного дня після візиту канцлера. Що стосується "Північного потоку-2", то тут все уже вирішено. А можливе збереження транзиту через Україну після 2024 року — якась втішна цукерка, яку нам готові кинути. Я не впевнений, що нам слід говорити про якусь компенсацію. Це дуже слабка позиція", — пояснює експерт.
Він вважає, що на прикладі "Кримської платформи" ми чітко бачимо, хто нам реально друг, а хто підтримує лише на словах.
"І позиції Німеччини тут показова, — вважає Валерій Кравченко. — Як і в ситуації з "Північним потоком-2", який шкодить нашій країні. На 30-му році незалежності України пора навчитися себе правильно позиціювати. Не можна бути однаково ввічливим з усіма. Слід знати собі ціну, а також ціну справжніх союзників. У випадку з ФРН як із "союзником" чітко видно, що Україна жертвує на благо німецького бізнесу. І це великий удар по міжнародному праву, по системі ліберального світопорядку".
Політолог, експерт Аналітичної групи "Левіафан" Микола Мельник не бачить умов і платформи для позитивного результату переговорів між офіційними Києвом і Берліном.
"Німеччина хоче добудувати "Північний потік-2". Чи може Україна стати цьому на заваді? Ні. Меркель хоче імплементації Мінських угод в українське законодавство. Чи може вона примусити до цього Зеленського? Ніяким чином! З 2015 року інші представники нормандської четвірки очікують від України імплементації певних положень у національне законодавство. У тому числі в частині де факто надання ОРДЛО автономії. Україна не могла на цій піти й у кращі часи, не кажучи вже про нинішні", — зазначає політолог.
На його думку, візит Меркель до Києва має суто символічне значення. А саме — показати, що Європа не байдужа до України, запевнити, що через нашу територію продовжиться транзит російського газу і після запуску СП-2. І пояснити, що ніяких компенсаторів після цього ми не отримаємо.
"А всі розповіді про макроекономічні програми допомоги Україні — лише розмови, які якщо і будуть втілені в життя, ніяк не будуть пов'язані із запуском СП-2", — вважає Микола Мельник.
Нагадаємо, напередодні свого приїзду в Україну для зустрічі з Володимиром Зеленським німецький канцлер Ангела Меркель прибула до Москви на переговори з Володимиром Путіним. За інформацією російських ЗМІ, коло питань, яких торкнулися політики, було дуже великим, про що свідчить тривалість бесіди — близько трьох годин.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.