Наскільки вірогідний мир в Україні: у Берліні озвучили категоричну заяву

Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус висловив стриманий скепсис щодо реальної готовності кремлівського правителя Володимира Путіна припинити війну проти України. Свою позицію він озвучив в ефірі інформаційної програми ZDF heute journal, наголосивши, що подібні заяви з боку Кремля вже лунали раніше і не приводили до відчутних змін.

Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус. Фото: DW

За словами Пісторіуса, попередній досвід змушує ставитися до таких сигналів обережно. Він зазначив, що не здивується, якщо ситуація знову розвиватиметься за знайомим сценарієм, утім додав, що все ж сподівається на інший, позитивніший підсумок. Таким чином міністр підкреслив різницю між очікуваннями та політичною реальністю.

Окремо очільник оборонного відомства Німеччини прокоментував участь представників Сполучених Штатів у перемовинах щодо врегулювання війни в Україні. Йдеться про спецпосланця президента США Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера — родича американського лідера. Пісторіус визнав, що такий склад учасників не є ідеальним для настільки складного переговорного процесу, однак підкреслив важливість самого факту залучення США.

На його думку, присутність американських переговорників у Берліні свідчить про серйозність намірів Вашингтона та є необхідним кроком у нинішніх умовах. Навіть за відсутності ідеального формату, міжнародний діалог, за словами міністра, має продовжуватися з тими сторонами, які готові брати участь.

Варто зазначити, що 14 грудня в Берліні відбувся перший раунд консультацій між делегаціями України та США, присвячених американському баченню мирного врегулювання. Переговори, які тривали понад п’ять годин, проходили за участю Стіва Віткоффа, Джареда Кушнера та президента України Володимира Зеленського й були продовжені наступного дня. За підсумками зустрічі американська сторона заявила про суттєвий прогрес та детальне обговорення 20-пунктного мирного плану разом з економічними питаннями.

Як вже писали "Коментарі", Естонія запропонувала ідею фінансової підтримки для Угорщини у разі, якщо Будапешт наважиться припинити довгострокові енергетичні домовленості з Росією, навіть з урахуванням можливих штрафів за достроковий розрив контрактів. Такий підхід у Таллінні розглядають як практичний інструмент зменшення залежності Європи від російських енергоносіїв та посилення спільної позиції ЄС щодо країни-агресора.