Соціальна працівниця, яка побажала залишитися анонімною, поділилася з виданням Die Welt своїми спостереженнями щодо цього явища та описала реалії у публічних будинках. За її словами, до лютого 2022 року українські жінки були рідкістю у цьому середовищі, але ситуація суттєво змінилася.
"Зараз у борделях до 50% складають українок. Багато з них — це дуже молоді дівчата, які прибули через війну", — зазначила вона. Раніше українок, які потрапляли у сферу проституції, було небагато, і вони зазвичай були завербовані ще на батьківщині для приїзду до Німеччини.
Більшість українок потрапляють у борделі через розповіді інших співвітчизниць про можливість швидкого заробітку. Часто їх вербують через інтернет, але переважно після того, як вони вже опиняються у Німеччині.
"Багато українських жінок, яких ми підтримуємо, навіть не знають про свої права. Їм навіяли страх перед центрами зайнятості. Нещодавно до нас прийшла жінка близько 40 років, якій я порадила звернутися по допомогу до центру зайнятості. Але вона боялася, що її діяльність у проституції може стати відомою і викликати проблеми. Її сильно турбує стигматизація", — розповідає працівниця.
Соціальна працівниця також звернула увагу на те, що багато українок, зайнятих у проституції, є бездомними. Вони не мають офіційної адреси реєстрації або договору оренди житла і зазвичай живуть у друзів, клієнтів або у гостьових будинках і борделях, де працюють. "Жінкам, які вирішили залишити цю роботу, дуже важко, оскільки разом із роботою вони втрачають і житло", — пояснює фахівчиня.
Багато з них не можуть вирватися з цього замкнутого кола через соціальне оточення, в якому вони перебувають. Вони бояться втратити спілкування, якщо припинять займатися проституцією. До того ж, знайти житло в Берліні дуже складно, тому втрата роботи у борделях означає втрату даху над головою. "Для багатьох жінок знадобиться кілька спроб, перш ніж вони зможуть остаточно покинути проституцію", — підсумовує експертка.
Ще однією перешкодою для українських жінок у пошуку звичайної роботи є бюрократичні труднощі та незнання іноземних мов, таких як англійська чи німецька. Це доповнюється тим, що багато українок, зайнятих у проституції, вважають свою діяльність тимчасовою. "Вони стверджують, що залишаться у цій сфері лише на кілька місяців або років, а потім повернуться додому. Але цей період часто розтягується", — зазначає соціальна працівниця.
Нагадаємо, що "Коментарі" писали про те, що українські біженці масово виїжджають із Німеччини