Рубрики
МЕНЮ
Клименко Елена
Німеччина має намір прискорити створення власних далекобійних ракетних систем у відповідь на зростаючі безпекові виклики з боку Росії. У Берліні підкреслюють, що посилення оборонного потенціалу Європи стає одним із ключових пріоритетів сучасної політики безпеки.

Фото: з відкритих джерел
Одним із факторів занепокоєння німецької сторони є розміщення російських ракетних комплексів у Калінінградській області, що, на думку офіційного Берліна, створює додатковий тиск на країни ЄС. Про це повідомляє Deutsche Welle.
Представник уряду ФРН Штефан Корнеліус заявив, що після того як США відмовилися від планів розміщення крилатих ракет Tomahawk на території Німеччини, країна буде змушена активніше розвивати власні оборонні рішення. За його словами, це необхідно для того, щоб уникнути прогалин у системі стримування потенційних загроз.
Він також нагадав, що ідея розміщення американських ракет розглядалася лише як тимчасовий крок, який мав посилити безпеку в перехідний період. Паралельно Німеччина разом із європейськими партнерами працює над довгостроковою програмою створення високоточних систем великої дальності в межах ініціативи European Long-Range Strike Approach. Вона передбачає розробку сучасних ракетних технологій, а також безпілотних ударних систем нового покоління.
У німецькому уряді наголошують, що такі заходи є відповіддю на активне переозброєння Росії та розміщення ракет типу "Іскандер" у Калінінградській області та інших регіонах. У Берліні розглядають це як потенційну загрозу для європейської безпеки, що потребує адекватної стратегічної відповіді.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц підтвердив, що Сполучені Штати наразі не планують розгортання ракет Tomahawk у країні, пояснюючи це зміною пріоритетів американських збройних сил.
"Коментарі" вже писали, що Росія оголосила про так зване "перемир’я" на 8–9 травня, фактично висунувши Україні односторонні умови без узгодження. У відповідь президент Володимир Зеленський запропонував ширший формат припинення вогню, розширивши часові рамки ініціативи та продемонструвавши готовність до більш системного підходу. Генерал армії та колишній керівник зовнішньої розвідки Микола Маломуж пояснив, що такий крок має стратегічне значення.