Трансформація Шольца: чому Німеччина різко передумала домовлятися з РФ

Канцлер Німеччини Олаф Шольц, виступаючи з промовою у Карловому університеті у Празі в понеділок, 29 серпня, виклав своє бачення нового Європейського Союзу. Зокрема, закликав до значно більшої єдності європейських держав проти росії (анонсувавши посилення військової допомоги Україні з боку Німеччини), до прийому до ЄС України, Молдови, а потім і Грузії, а також країн Західних Балкан. Висловився за ухвалення рішень у сфері зовнішньої та податкової політики не  з обов'язковою одностайністю (як зараз), а звичайною більшістю голосів. Про що говорить подібна трансформація Шольца? Які шанси, що ЄС зазнає відповідних змін? З такими питаннями "Коментарі" звернулися до експертів.

Олаф Шольц (фото з відкритих джерел)

Німеччина та Франція дедалі більше усвідомлюють, що Європейський проєкт у небезпеці

Директор Українського інституту політики (УІП) Руслан Бортник вважає, що трансформація Шольца має дві причини.

"По-перше, – пояснює він, – зараз Німеччина та Франція дедалі більше усвідомлюють, що Європейський проєкт у небезпеці. Що вторгнення Росії в Україну викликало консолідацію у сфері безпеки навколо США. Не навколо Євросоюзу, не навколо його лідерів – Німеччини чи Франції. Хоча війна відбувається саме на європейському континенті, біля кордонів ЄС. Тим часом роль США на тлі цього конфлікту посилилася. Особливо у секторі безпеки".

На думку політолога, європейські лідери чудово розуміють, що фактично будь-який розвиток ситуації навколо України (позитивний чи негативний) – посилюватиме кризу існування самого Євросоюзу. Оскільки, або збільшуватиметься роль США та Британії, причому не лише в Україні, а й у тих же Польщі, країнах Балтії, колишнього Варшавського блоку. Або (у разі досягнення Росією певних цілей в Україні, чого, сподіваємось, не станеться) посилюватиметься роль євроскептично налаштованих країн – таких як Угорщина, Болгарія, можливо, Італія.

"Так, що ЄС переживає екзистенційну кризу існування. І Шольц намагається запустити хвилю нової європейської консолідації. Для чого потрібна, безумовно, реформа структур управління. Тому, що досягати однозначного консенсусу всередині Євросоюзу стає все складніше", – зазначає Руслан Бортник.

Швидше за все, продовжує він, Німеччина разом із Францією найближчим часом просуватимуть реформу ЄС. Це може призвести на початковому етапі до серйозних пертурбацій, додаткових конфліктів у цій структурі.

"Другий момент. Для Шольца це ще й особисті амбіції, – наголошує директор УІП. — Він розуміє, що росія вважає його слабким. Там його навіть називають завгоспом. Рейтинги Соціал-демократичної партії, лідером якої є Шольц, усередині Німеччини знижуються. Програно регіональні вибори. І чинному канцлеру в цій ситуації важливо стати хоча б тінню попередниці-Меркель. А краще – новим лідером і Німеччини та ЄС. Запам'ятається досягнутими глобальними цілями, політичними амбіціями, розширенням, уніфікацією Європейського Союзу. Тож тут збіглася особиста та інституційна необхідність. Якщо лідери ЄС найближчим часом не зроблять рішучих кроків, то ризик розпаду чи подальшої деструкції, слабшання Євросоюзу буде величезним".

Зрозуміло, що домовлятися та налагоджувати комунікації з росією ніхто не буде

Політичний експерт Денис Гороховський зазначає, що антиросійські настрої у Європі посилюються з кожним днем. І всі вже розуміють, що не вдасться просто відмовчатися, подивитися, хто переможе – і продовжити працювати саме з переможцем.

"Крім того, – продовжує експерт, – російська агресія щодо України дала старт цілій низці процесів, які позначаються на житті пересічних європейців. Тому європейські політики та чиновники змушені реагувати".

З огляду на події останніх шести місяців уже зрозуміло, що домовлятися та налагоджувати комунікації з росією до закінчення війни в Україні ніхто не буде, пояснює Денис Гороховський. І у політиків на кшталт Шольца не залишається простору для маневрів.

"Єдиний шлях – це найжорсткіша риторика щодо Росії та путіна, щоб донести своєму електорату, що й поточні проблеми (зокрема побутові, пов'язані зі зростанням цін) – це наслідки процесів кремля. Особисто я маю сумніви щодо щирості Шольца, оскільки його "перевзуття" швидше схоже на спроби врятувати свою шкуру і зберегти рейтинг, – каже експерт. – Але загалом для України це хороший сигнал. Головне, щоби все не обмежилося тільки словами. Потрібні щонайменше жорсткі події щодо Росії із боку європейських країн. Особливо тих, які в перші місяці після повномасштабного вторгнення Росії намагалися грати в нейтралітет і глибоку заклопотаність".

Низький рейтинг Шольца

Політичний експерт, консультант з політичного та антикризового PR Тетяна Лупова також звертає увагу на дуже низький рейтинг Шольца. І зазначає, що німецькі політики пов'язують різке падіння рейтингів до мінімального рівня з тим, як Німеччина слабко надає допомогу Україні.

"За даними інституту світової економіки (IfW) у Кілі, Німеччина у списку країн, які надають допомогу Україні, лише на 12 місці. Німцям категорично не подобається нерішучість Шольца, – наголошує експерт. – Відповідно, у його оточенні кинулися виправляти ситуацію. Вирішили піти на такий крок – закликати країни ЄС до розширення Євросоюзу та пообіцяти посилення військової допомоги".

Будемо сподіватися, продовжує Тетяна Лупова, що обіцянки не будуть порожніми, оскільки ми дійсно потребуємо постачання озброєння та повної підтримки світової спільноти.

"Вступ до ЄС був би чудовою демонстрацією підтримки Україні та визнанням нашого європейського і минулого, і сьогодення, і майбутнього, – зазначає експерт. – Нам дуже потрібен цей крок, щоб остаточно розірвати залишки кайданів "дружби" з росією та радянським минулим".

Нагадаємо, що "Коментарі" інформували про те, що Шольц назвав Росію неоімперською автократією та закликав до розширення Європейського союзу разом з Україною.

 

Читайте Comments.ua в Google News