Президент США Дональд Трамп заявив, що Україні слід забути про вступ до НАТО. Адже, ймовірно, саме через бажання країни стати членом Альянсу Володимир Путін вирішив почати війну. Ще раніше президент Володимир Зеленський заявив, що Словаччини, Угорщини, Німеччини та США категорично проти членства України в Альянсі. Що означає заява Трампа? Чи справді тепер про членство в НАТО Україні найближчі роки точно доведеться забути? Видання "Коментарі" з цими питаннями звернулося до експертів.

Членство України в НАТО
Україна має адаптувати свою стратегію до нових реалій
Доктор політичних наук, експерт Аналітичного центру "Об'єднана Україна" Ігор Петренко зазначив, що заява Дональда Трампа про те, що Україні слід забути про вступ до НАТО, відображає його традиційний ізоляціонізм і скептичне ставлення до Альянсу.
Експерт нагадав, що ще під час своєї першої каденції Трамп неодноразово заявляв, що США не повинні нести головний тягар європейської безпеки, а союзники мають більше дбати про власну оборону. Тепер, повернувшись до влади, Трамп, схоже, дотримуватиметься тієї ж лінії, що матиме безпосередній вплив на перспективи членства України в НАТО.
"Водночас варто враховувати, що навіть за відсутності Трампа перешкоди на шляху до Альянсу залишаються, а їхні причини є не лише американськими, але й загальноєвропейськими (позиція Угорщини та Німеччини). Основні чинники такої позиції – побоювання ескалації конфлікту з Росією, зміна політичних пріоритетів європейських урядів та загальна стратегія НАТО, яка наразі обмежується військовою допомогою, але не готовністю до прямого залучення", – зазначив Ігор Петренко.
Він зауважує, що окремо слід відзначити маніпулятивність твердження Трампа про те, що війна почалася через бажання України стати членом НАТО. Насправді російська агресія має значно глибші причини – імперські амбіції Володимира Путіна та його прагнення знищити українську державність. НАТО використовувалося як привід для вторгнення, але не було його єдиною причиною.
"Заява Трампа фактично закріплює поточний статус-кво: формальне членство України в НАТО у найближчі роки залишається малоймовірним. Водночас це не означає, що Київ має відмовитися від стратегічної співпраці з Альянсом. Навпаки, пріоритетами України мають наступні кроки. По-перше, посилення двосторонніх угод про безпеку з ключовими країнами НАТО, зокрема США, Великою Британією, Францією, Польщею та Німеччиною. По-друге, орієнтація на "ізраїльську модель" безпеки, яка передбачає розвиток потужного власного оборонного потенціалу при збереженні стратегічного партнерства із Заходом. Головний акцент має робиться не на формальному членстві, а на практичному рівні співпраці з партнерами. По-третє, продовження інтеграції в європейську безпекову архітектуру через механізми співпраці з НАТО та ЄС", – зазначив експерт.
Підсумовуючи Ігор Петренко зазначив, що хоча заява Трампа є серйозним сигналом про зміну тональності Вашингтона, вона не означає припинення підтримки України чи остаточне закриття дверей до НАТО.
"Україна має адаптувати свою стратегію до нових реалій, розширювати двосторонні гарантії безпеки та зміцнювати власну обороноздатність, продовжуючи рух у напрямку євроатлантичної інтеграції", – вважає експерт.
Невідомо, що далі чекає НАТО
Кандидат політичних наук, політолог Олексій Якубін вважає, що заява президента США Дональда Трампа укладається в ту картину світосприйняття, якою керується чинна американська адміністрація, а також частина західних політиків.
"Ця картина називається реалізмом. Тобто суть її в тому, що є великі країни з їхніми військовими та іншими потенціалами. Великі країни, умовно, домовляються терпіти одна одну на певних правилах, а малі та середні держави мають вписатися у алгоритми, створені великими країнами. І, по суті, історія вступу України в НАТО, як на мене, зараз опинилася багато в чому ніби в полоні цього реалістичного прозріння, яке зараз є у Вашингтоні. Тобто де вважають, що, грубо кажучи, НАТО, як колективний інструмент безпеки для Америки, дуже дорогий і Європа недостатньо платить за підтримку цієї колективної безпеки. А питання з Україною, яка не є членом НАТО, взагалі варто вирішувати за межами цих механізмів. Ось ми й бачимо, що цю позицію зараз намагається Дональд Трамп реалізувати. Більше того, ми бачимо, що у Трампа в принципі готові і хочуть певної швидкої угоди після закінчення російсько-української війни, і тому виходить, що питання НАТО Трамп і його адміністрація взагалі готові закрити", – зазначив експерт.
За його словами, логічно, що з боку Києва та низки європейських столиць така позиція викликає певні питання. Адже незрозуміло тоді, як взагалі бути з отриманням будь-яких гарантій безпеки, як тоді вибудовувати свою модель безпечного існування після закінчення війни.
"Наскільки я бачу, зараз не видно якоїсь робочої моделі з гарантій безпеки поза НАТО. Є лише на рівні обговорення тема з миротворцями, а американці, зважаючи на ті переговори, які вони ведуть з Росією, питання членства України в НАТО готові не обговорювати. Виходячи з цього складається думка, що в адміністрації Трампа досить своєрідні відносини до колективних інститутів і НАТО в тому числі. Не дарма вони дуже часто порушують питання того, що ці інститути повинні США давати більше або ті ж європейські країни повинні платити більше. І що США вже не готові бути таким щедрим гегемоном на ці інститути. Тож тут ще відкрите питання, що далі чекає НАТО і чи взагалі цей альянс працюватиме в тому форматі, в якому він працював до цього. Адже невідомо, що може статися, якщо США почнуть змінювати свій підхід до НАТО і взагалі до європейської безпеки і не готові більше інвестувати сюди", – підсумував Олексій Якубін.
Читайте також на порталі "Коментарі" — у Трампа назвали головну причину, чому хочуть мати добрі стосунки з Росією.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.