Про що говорять заяви Столтенберга: чи стала ближче Україна до НАТО

30 квітня 2024, 15:52 Кравцев Сергей

З одного боку чуємо від НАТО запевнення, що Україна колись стане членом Альянсу, а з іншого – відмова від будь-якої конкретики з цього приводу

Генсек НАТО Єнс Столтенберг під час візиту до Києва висловив упевненість у тому, що згода на членство України в Північноатлантичному альянсі буде досягнута під час саміту у липні. Водночас уточнив, що сам вступ України до НАТО можливий лише за згодою всіх 32 членів Альянсу. З цього приводу вже встигла обуритися неофіційна "торпеда" Офісу президента, нардепка Мар'яна Безугла. Як оцінюєте зроблені в Києві заяви, євроатлантичні перспективи України та підтримку нас з боку НАТО у найближчому майбутньому? Видання "Коментарі" із цим питанням звернулося до експертів.

Україна має повне право стати членом НАТО

Політичний експерт Світлана Кушнір нагадує, що відносини України та Організації Північноатлантичного договору розпочалися далекого 1992 року. З того часу багато чого сталося, але багато – на жаль, так і не сталося.

"Останнє – не лише провина наших повільних союзників чи недоброзичливих країн-учасниць НАТО, а й наше тупцювання на місці, нескінченні зміни векторів розвитку та геополітичні шторми. З початку російсько-української війни у 2014 році, а особливо після широкомасштабного вторгнення РФ у 2022 році, відносини України та НАТО вийшли на більш-менш рівну дорогу", – зазначає експерт.

Вона наголошує, що генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг під час візиту до Києва обговорив із президентом України Володимиром Зеленським ініціативу щодо створення Спеціального фонду союзницьких внесків для нашої країни у розмірі 100 млрд доларів на 5 років.

На ці дії НАТО могли спровокувати останні події в Конгресі США, а саме – виділення після довгих дебатів Україні в розмірі 60,8 млрд. доларів, вважає Світлана Кушнір. Наголошуючи, що ця американська допомога вже надходить до нашої країни.

"Світ бачить, що боротьба українців за власну ідентичність, незалежність та демократію має важливе значення для Заходу. Адже це не лише боротьба за відновлення територіальної цілісності України, це відстоювання спільних цінностей демократичного світу перед настанням кремлівської диктатури. Підтримка Києва союзниками обходиться їм значно менше, ніж потенційні наслідки у разі успіху Путіна", – наголошує експерт.

На її думку, Україна, в армії якої зараз є колосальний бойовий досвід, має повне право стати членом НАТО, навчити армії країн-учасниць блоку новим тактикам та стратегіям гібридної війни, що включає елементи різних поколінь бойових дій за історію людства.

"У Києві Столтенберг запевнив, що це точно станеться. І запросив президента України на ювілейний саміт НАТО у Вашингтоні, що відбудеться у липні цього року. Але є й інший бік цього процесу. Міністерство оборони України досі ніяк не імплементує всі стандарти НАТО, хоча це легко міг би зробити зараз нинішній міністр Рустем Умєров, знявши частину звинувачень у наш бік про невиконані "домашні завдання". І це точно прискорило б приєднання України до Альянсу, даючи саме нам найбільше шансів стати його 33 членом", – резюмує Світлана Кушнір.

Політика Альянсу залишається незмінною

Політолог, викладач Київського національного університету (КНУ) імені Тараса Шевченка, експерт з міжнародної політики Петро Олещук розмірковує так:

"Заяви Столтенберга у Києві цілком вписуються у попередню "генеральну лінію" Альянсу. А саме Україна точно буде в НАТО. Колись. Чекати чогось нового від Столтенберга, який вже завершує своє перебування на посаді генсека НАТО, не доводиться".

Зрозуміло, продовжує політолог, що Україні хотілося б проривних заяв та дій на ювілейному (75-му) саміті НАТО, який відбудеться влітку у Вашингтоні. Але цього не станеться, вважає він.

"Політика Альянсу, яка вибудовується провідними країнами блоку (передусім – США) залишається незмінною. З одного боку, запевнення, що Україна колись стане членом НАТО. З іншого боку – відмова від будь-якої конкретики з цього приводу, – наголошує Петро Олещук. – На думку представників Альянсу, якась конкретика в цьому випадку може призвести до ескалації. І, зрештою, до прямого зіткнення Росії з НАТО. Чого блок усіляко намагається уникнути. Ми можемо це не розуміти, але прийняти доведеться".

З позитиву – Столтенберг вкотре чітко дав зрозуміти, що НАТО підтримуватиме Україну у боротьбі з російською агресією, наголошує експерт. У тому числі є проект військової підтримки з боку Альянсу на понад 100 млрд доларів на п'ять років.

"Поки що незрозуміло, чи буде цей план підтриманий на саміті. Але, схоже, це та сама пігулка, якою нам хочуть підсолодити констатацію того, що щодо входження України до НАТО прогресу поки що не очікується", – вважає Петро Олещук.

Ймовірно, розмірковує він, цей п'ятирічний термін має на увазі і завершення бойових дій, і чіткіші євроатлантичні перспективи нашої країни.

У той же час, наголошує політолог, ситуація, в тому числі на полі бою, досить динамічна – і, зрештою, все може різко змінитися. Але це не означає, що не потрібно готувати планів та стратегій.

"Паралельно із взаємодією з НАТО загалом Україна продовжує активно підписувати двосторонні угоди про безпеку з його членами. Наразі триває серйозна підготовка до підписання такого договору між нашою країною та США. Президент України запевняє, що це буде найпотужніша угода з дев'яти, що підписані раніше", – звертає увагу Петро Олещук.

На його думку, ми маємо право претендувати зараз якщо не на членство в НАТО, то на статус основного союзника США поза НАТО як той же Ізраїль. Як показує практика, "ізраїльська модель" може бути дуже ефективною у контексті відображення зовнішніх загроз.

Втім, констатує експерт, очевидно й те, що до подібної моделі співпраці зі США нам поки що далеко.

"Але ми маємо боротися, доводячи, що гідні отримувати більше у сфері безпеки – і пояснюючи, чому", – робить висновок політолог.

Читайте також на порталі "Коментарі" - усередині НАТО почалися суперечки: як це пов'язано з Росією.

Теги: