Держсекретар США Ентоні Блінкен в листі президенту Афганістану Ашраф Гані запропонував провести під егідою ООН конференцію з мирного врегулювання в республіці, так як переговори про мир, на його думку, просуваються недостатньо швидко. За даними газети, захід може пройти в Туреччині. Передбачається, що на ньому представники Сполучених Штатів, Китаю, Росії, Пакистану, Ірану та Індії "обговорять комплексний підхід до підтримки миру в Афганістані".
Колаж: Д. Романюк / Comments.ua
Які шанси на те, що ситуація в Афганістані стабілізується? Хто в цьому зацікавлений, хто ні — і чому? З цими питаннями порталу "Коментарі" допомогли розібратися експерти.
Політтехнолог, магістр міжнародних відносин (King's College London 2004) Тарас Березовець звертає увагу, що рішення 45-го президента США Дональда Трампа вивести американський військовий контингент з території двох держав — Іраку і Афганістану, поки остаточно не переглянуто новою адміністрацією Джо Байдена. Проте, плани зберегти військову присутність в обох країнах були озвучені.
"Афганська і іракська проблема розглядаються американцями в комплексі. Обидві пов'язані з радикалізацією ісламу, з ростом ісламської терористичної загрози. І тому, на відміну від республіканця-Трампа, який мінімізував свою присутність в будь-яких військово-політичних блоках, включаючи НАТО, демократи традиційно грають в великі альянси. Так що не дивна ідея, з якою виступив держсекретар Блінкен — повернутися до створення багатонаціональних зусиль з підтримання миру в Афганістані", — каже Тарас Березовець.
Він підкреслює, що нова адміністрація готова піти на безпрецедентні кроки. Зокрема, Блінкен озвучив президенту Афганістану — Ашрафу Гані — пропозиція, щоб таліби увійшли в новий уряд національної згоди.
"Ситуація в Афганістані, безумовно, залишається хиткою. Вона залежить від сусідів — РФ, Пакистану. І американська допомога — військова, фінансова — дуже потрібна. Можна не сумніватися, що адміністрація афганського президента буде вкрай чутлива до будь-яких прохань, які будуть надходити з Вашингтона", — зазначає експерт.
На його думку, нова конференція, яка, можливо, пройде в Туреччині, швидше за все, буде будуватися навколо того, що американці будуть пропонувати іншим країнам допомогти підтримати мир в Афганістані. І допомагати фінансово, і ввести свої військові контингенти з тим, щоб розділити відповідальність з американцями.
"Але до стійкого миру в Афганістані дуже далеко, — підкреслює Тарас Березовець. — І навіть введення в уряд талібів ситуацію не розрядить. Терористична загроза з їхнього боку як і раніше буде залишатися високою, в тому числі для США і їх союзників в регіоні".
На думку політолога-міжнародника Георгія Кухалейшвілі, американці запропонували провести дану конференцію тому, що ісламістський рух "Талібан" і режим президента Ашрафа Гані не в змозі самостійно визначити майбутній розвиток Афганістану.
"У них немає загального уявлення про форму правління, про те як будуть ділити сфери впливу в країні таліби і люди Гані, яким буде майбутній склад уряду, — пояснює експерт. — Афганська влада побоювалася, що якщо США поквапляться з висновком військових, то таліби можуть взагалі перейти в наступ на Кабул і інші міста і ситуація в сфері безпеки погіршитися".
За словами Георгія Кухалейшвілі, попри торішні домовленості (США виводить війська протягом 14 місяців, до травня 2021-го, але за умови деескалації), теракти і бойові дії не припиняються в Афганістані.
"Ця конференція потрібна, щоб підкріпити позиції світського уряду в Кабулі. А можливу участь Росії, Китаю, Туреччини, Ірану, Індії та США потрібно для того, щоб змусити талібів вести себе більш поступливо. Домовленості будуть укладені під гарантії з впливовими посередниками. США хочуть підстрахуватися, щоб в разі провалу мирного межафганского діалогу після виведення американських військ їх не звинуватили у здачі Кабула. Зараз вони хочуть створити колективний механізм гарантії миру в Афганістані на зразок іранської ядерної угоди 2015 року ", — зазначає експерт.
Він підкреслює, що Китаю і Індії вигідно, щоб Афганістан залишався світською державою, оскільки у них існує проблема мусульманської меншини, серед якого є екстремісти. А тому компроміс між більш помірними талібами і урядом в Кабулі — прийнятний варіант для Пекіна і Делі.
"Що стосується Росії, то за неофіційною інформацією, вона активізувала взаємодію з талібами протягом останніх 7 років. Постачає їм зброю і боєприпаси малими партіями, навіть платить гроші за голови убитих американських військових. Мета Москви — домогтися відходу американців з Афганістану, що межує з колишніми радянськими республіками Центральної Азії, які російська влада вважає сферою своїх інтересів, — каже Георгій Кухалейшвілі. — Також Кремль хоче використовувати талібів як противагу афганського осередку ІГІЛ, яка ставить за мету експансію в Центральній Азії. Ймовірно, Москва виступить як адвокат талібів".
Що стосується Ірану, то до американського вторгнення в Афганістан, суніти-таліби сприймалися іранськими шиїтами як загроза і Тегеран надавав підтримку їхнім супротивникам. Але розклади змінилися після приходу американських військових, відзначає експерт.
"Тепер таліби — менше зло для Тегерана, — продовжує він. — У будь-якому випадку, режим аятолл навряд чи буде за їх надмірне посилення в політичній системі країни. У найменш вигідному становищі залишаються таліби, так як їм було б простіше самим дотиснути афганський уряд до поступок за допомогою сили, щоб після відходу американців отримати більше важелів управління країною. Не варто виключати варіант, що досягнуті домовленості на конференції не будуть міцними і сторони конфлікту будуть їх порушувати. Афганістан не дарма прозвали кладовищем імперій. Навіть великі держави не змогли впорядкувати і підкорити строкату в етнічному плані країну, розриваємо протиріччями між різними кланами і групами впливу".
Нагадаємо, влада США ведуть консультації з союзниками з питання військової присутності в Афганістані, заявив глава американського Держдепу Ентоні Блінкен.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.