Головна Новини Світ Близький Схід Вихід Туреччини з Стамбульської конвенції: як може ситуація розвиватиметься далі
commentss НОВИНИ Всі новини

Вихід Туреччини з Стамбульської конвенції: як може ситуація розвиватиметься далі

Політолог-міжнародник, бізнес-аналітик Георгій Кухалейшвілі звертає увагу, що питання покупки Туреччиною комплексів С-400 - не нова

23 березня 2021, 22:36
Поділіться публікацією:

Вихід Туреччини зі Стамбульської конвенції по боротьбі з насильством щодо жінок, закупівля офіційною Анкарою російських ракетних комплексів С-400, що входить в конфлікт з позицією партнерів по НАТО, особливо США.

Вихід Туреччини з Стамбульської конвенції: як може ситуація розвиватиметься далі

Директор Інституту зовнішньо-політичних досліджень, конфліктолог, доктор політичних наук, професор Київського національного університету (КНУ) ім. Шевченка Григорій Перепелиця наголошує, що ситуація почала різко змінюватися після спроби державного перевороту в Туреччині у 2016 році. Той не вдався, зате у президента Реджепа Ердогана з'явився привід ввести більш жорстку модель управління. Фактично — вибудовувати авторитарну державу з ідеологією неоосманізму.

"Мова про повернення до величі Туреччини, до тієї моделі, яка була при Османської імперії — з відповідними сферами виляння. І така поведінка Ердогана якоюсь мірою було продиктовано глобальними трендами. Систем світових взаємин почала змінюватися, відбувся перехід від однополярної системи (де всім заправляли США) до багатополярної. З'явилися претенденти на регіональне домінування. Першою це висловила Росія, починаючи з Мюнхенської конференції з безпеки 2007 року, коли Путін озвучив відповідні тези. Потім підтягнулися Китай, інші держави, які вважали себе здатними бути регіональними, а то і світовими лідерами, мати свою сферу домінування. Однією з таких країн стала Туреччина, заявивши про багатовекторної політики", — розповідає Григорій Перепелиця.

Векторами, за якими почала активно просуватися набирає міць Туреччина, стали Південний Кавказ, ареал тюркських народів. І Близький Схід, де Туреччина намагається закріпити своє регіональне домінування. При цьому офіційна Анкара почала входить в геополітичні зіткнення з США і РФ. У тій же Сирії, на тому ж Південному Кавказі.

"До того ж тренд до авторитарного режиму вступив в протиріччя з тими принципами, яким Туреччина слідувала як світська влада в ісламській державі, — продовжує експерт. — Звідси й вихід зі Стамбульської конвенції по боротьбі з насильством щодо жінок. Звідси й бажання бути не просто форпостом НАТО і служити інтересам США в Чорноморському регіоні, на Близькому Сході, але — відправитися у власній плавання. Ердоган почав диктувати свої правила, підкреслюючи, що діє відповідно до національних інтересів Туреччини. І проводить збалансовану політику, не бажаючи рвати відносини з західними союзниками, але і не збираючись беззаперечно йти в руслі американських інтересів. Як наслідок — серйозні конфлікти з адміністрацією Трампа, тепер ось тертя з адміністрацією Байдена. Втім, з тією ж Росією — теж конфлікти. Ми це бачили і бачимо в Сирії, а також восени в Нагірному Карабасі — під час нової фази азербайджансько-вірменської війни".

Така поведінка Туреччини не подобається партнерам по НАТО. Особливо закупівля С-400 у РФ, що входить в пряме протиріччя з безпековими інтересами Альянсу. Але Ердоган, схоже, свідомо йде на конфлікт, підкреслюючи, що баланс, турецькі геополітичні інтереси і розширення сфери впливу для нього — важливіше, ніж думка союзників, підкреслює Григорій Перепелиця.

Політолог-міжнародник, бізнес-аналітик Георгій Кухалейшвілі звертає увагу, що питання покупки Туреччиною комплексів С-400 — не нова. Росія вже поставляла до Туреччини компоненти цих протиракетних комплексів, згідно з контрактом з підписаним у 2017 році.

"Купуючи російські озброєння, Анкара демонструє свою самодостатність в питаннях політики оборони і безпеки від США і НАТО, при цьому залишаючись членом Північноатлантичного альянсу. У грудні 2020 американці вже вводили санкції проти Управління оборонної промисловості Туреччини і ряду чиновників, які займаються дане питання, але вони не дали ніякого ефекту", — підкреслює Георгій Кухалейшвілі.

На його думку, у США обмежені опції тиску на Туреччину — і в кращому випадку від адміністрації Байдена варто чекати персональних санкцій щодо турецьких чиновників другого-третього ешелону.

"Жорсткі санкції можуть ще більше віддалити Вашингтон і Анкару, — пояснює експерт. — А США не вигідний вихід Туреччини з НАТО тому, що тоді її взагалі нічого не буде стримувати — і політика президента Реджепа Ердогана стане більш непередбачуваною і небезпечною для інтересів Штатів на Близькому Сході".

Що стосується виходу зі Стамбульської декларації, то це, зазначає Георгій Кухалейшвілі, сигнал Анкари, що у внутрішніх питаннях вона буде керуватися нормами свого законодавства, а не міжнародного права. І не збирається згортати з курсу на побудову консервативного суспільства і суперпрезидентської республіки.

"Як відомо, в консервативному мусульманському суспільстві жінки не грають на рівних з чоловіками ні в політиці, ні в бізнесі. Цим Ердоган підкреслив винятковість своєї країни, дав зрозуміти, що буде грати тільки за своїми правилами", — резюмує політолог-міжнародник.

Нагадаємо, в Росії зробили гучну заяву з приводу саміту Кримської платформи в Україні, який відбудеться до 30-річчя незалежності нашої країни. Прес-секретар російського МЗС Марія Захарова сказала, що РФ запише у вороги всіх, хто погодився брати участь в переговорах.



Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.

Новини