Польський президент Кароль Навроцький буде домагатися позбавлення президента України Володимира Зеленського найвищої нагороди Польщі через його рішення присвоїти елітному підрозділу українських ССО найменування Героїв УПА. Що стоїть за цим спором – видання "Коментарі" розбиралося у цьому питанні зібравши думки експертів.

Кароль Навроцький . Фото: з відкритих джерел
Є декілька важливих складових
Надзвичайний і повноважний посол України у США у 2015–2019 роках Валерій Чалий зазначив, сьогодні постає доволі складне питання: як реагувати офіційному Києву на заяву президента Польщі Кароля Навроцького та наміри розглянути питання позбавлення президента України Володимира Зеленського Ордена Білого Орла? Насправді є два варіанта, кожний з яких має свої резони. Все залежить від пріоритетів.
Дипломат говорить, якщо пріоритет – внутрішня політика та тактичні питання консолідації навколо влади, то тоді перший варіант – різка, дзеркальна, максимально публічна реакція. Якщо пріоритет – перемога у війні, то другий – стриманість, дипломатичний прагматизм та відокремленні тактичних політичних жестів від стратегічного оборонного партнерства.
За словами експерта, з погляду державних інтересів, найефективніший алгоритм дій для України складається з декількох складових.
"Перша – утриматися від гучних публічних образ: емоційні заяви лише поглиблять кризу й зіграють на руку радикальним колам у Польщі й ворожій російській пропаганді. Друга – орієнтуватися на позицію Дональда Туска: прем'єр-міністр Польщі вже висловив мудру формулу: "Якщо ми будемо сваритися через минуле, хтось інший виграє майбутнє". Варто підтримати цей меседж і показати, що український уряд солідарний з польським у питанні пріоритету спільної безпеки над історичними суперечками", – зазначив Валерій Чалий.
Він продовжує, третій момент полягає у тому, що потрібно акцентувати на внутрішньому контексті: через МЗС чи Офіс президента України доцільно спокійно роз'яснити, що указ № 440/2026 спрямований виключно на вшанування сучасного антиімперського спротиву та традицій боротьби за незалежність проти Москви, а не проти Польщі.
"Четверте – потрібно не реагувати публічно на заяви про відкликання ордена: спроби політизувати нагороду є внутрішньопольською політичною грою. Дипломатична реакція (можливо й не публічна) доречна і навіть необхідна, але в свій час. Зважати на юридичні нюанси: позбавлення ордена вимагає тривалої процедури в Капітулі та обов'язкової контрасигнації (схвалення) прем'єр-міністра Польщі, що за чинного уряду є малоймовірним. Юридичних підстав немає (це підтверджують рішення Капітули, які вже розглядалися раніше). Рішення щодо позбавлення ордену малоймовірне, бо само по собі вдарить рикошетом по міжнародному реноме президента Польщі Кароля Навроцького та буде знецінювати високу нагороду", – зазначив аналітик.
Валерій Чалий зауважує, потрібно фокусуватися на оборонній та економічній співпраці. Головне – фронт і логістика: жодні суперечки навколо історичних “складних питань” не повинні впливати на закупівлю й транзит зброї, роботу логістичних хабів та спільні безпекові проєкти. Зберігати раціональний діалог: слід постійно наголошувати на тезі самого Навроцького: "підтримка України у її спротиві Росії є стратегічною метою Польщі". Саме на цій точці дотику необхідно будувати поточні відносини.
"Україна й Польща не в перше стикаються з подібними викликами, коли “складні питання”, якими вже давно мають займатися лише історики, знову й знову використовуються у політиці", – підсумував дипломат.
З часом на нас чекатимуть і не такі "кульбіти"
Політолог, викладач Київського національного університету (КНУ) імені Тараса Шевченка, експерт з міжнародної політики Петро Олещук говорить, що в Україні купа речей названо на честь героїв УПА. Наприклад, вулиць. Їх десятки в українських містах. Це навіть у Вікіпедії є. І їх наявність нікого не хвилювала.
"Тобто, тут президент Польщі просто "доколупався" до рандомної назви зі згадкою УПА. Складається враження, що він просто запитав у чату GPT "що там українці останнього назвали на честь УПА", і ткнув пальцем у перший результат. Очевидно, тут явно просто треба було "доколупатися". При чому, важливо було доколупатися як до України, так до євроінтеграції, а також особисто до Зеленського. А, хто у нас це все не любить?", – зазначив експерт.
Петро Олещук зауважив, що тут важливо пригадати декілька фактів. Після провалу Орбана президент Трамп дуже полюбив президента Навроцького. Постійно його хвалить у соцмережах, пише, що "перекидає 5000 американських військовослужбовців до Польщі, бо Польща обрала президентом Навроцького". А тут ще і США "дарують" Польщі ліцензію на виробництво ракет для "Петріоту". А це взагалі нечувана щедрість, про яку Україна і мріяти не може. Знаючи наших американських друзів, це ніколи не буває просто так. Це має свою ціну.
"Скидається на те, що після втрати Орбана новим "орбаном" у своїй голові Трамп призначив якраз Навроцького. І зараз щедро його "обдаровує", розраховуючи на жести у відповідь. Які це можуть бути жести? Підрив ЄС, блокування будь-якої допомоги для України. До речі, цікавий факт. 15 березня цього року Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що вихід країни з Європейського Союзу (так званий Polexit) є реальною загрозою. За його словами, цього прагнуть праві опозиційні сили, а президент Кароль Навроцький є їхнім покровителем. Так що, очевидно, у справі "підриву ЄС", про що регулярно говорить Трамп, Навроцький дійсно може бути для нього корисним союзником. Ну і зайвий раз "наїхати" на Зеленського, мабуть, теж цілком було б до вподоби Трампу", – зазначив політолог.
На його думку, мотивація Навроцього цілком прагматична. Він хоче "сподобатися Трампу", ну і потішити власний "правий" електорат. Він щиро вважає це цілком "патріотичним", бо якщо Трамп буде задоволений, то він "захистить Польщу". Тому треба знову нападати на Україну.
"Не відстануть від нас американці, бо "друга владіміра" обстрілюємо. Нафту йому вибиваємо. От позавчора СБУ уразила стратегічну російську НПС "Ярославль-3" та газовий термінал у порту "Темрюк". Не дуже помітно на загальному "бавовняному" тлі, але це частина системної роботи з вибивання російського нафтового "кільця". Це не просто точки — це частина нафто-кровоносної системи РФ. Тому з часом нафти у них ставатиме все менше, а американці так старалися, щоб її було на ринку більше, уже третій раз знімають санкції з російської нафти на місяць. А тут ще і заявка на вітчизняну балістику. Дуже, дуже сильно нас не люблять. Дуже, дуже багатьом ми заважаємо. Самим фактом свого існування. От уже кілька років. Не відстануть від нас американці. Будуть заходити з усіх сторін і тиснути у будь-який спосіб. Знаходячи для цього відповідних союзників. Треба ж "російських друзів" знову рятувати, а їм зараз непросто. Думаю, з часом на нас чекатимуть і не такі "кульбіти", – підсумував Петро Олещук.
Читайте також на порталі "Коментарі" — Путін відкриває "літній фронт": де Росія готує головний прорив після удару по Києву.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.