Польща у екстреному режимі закриває свій повітряний простір: у чому причина

Польська влада оголосила про тимчасове закриття частини повітряного простору на сході країни, яке триватиме три місяці. Таке рішення ухвалене з міркувань безпеки за ініціативи військового командування і буде чинним протягом весни.

Фото: з відкритих джерел

За словами речника Польського агентства цивільної авіації (PANSA) Марціна Хадая, обмеження введено через численні випадки перетину кордону безпілотними апаратами невідомого походження. Заборона розпочнеться 10 березня і діятиме до 9 червня. Ініціатором цієї міри стало Оперативне командування Збройних сил Польщі, яке мотивує її необхідністю підвищити безпеку та забезпечити виконання оборонних заходів на прикордонній території.

Як уточнюють у PANSA, обмеження стосуватимуться ділянки повітряного простору на висоті до трьох кілометрів від землі. Вони охоплять усі повітряні судна, включно з безпілотниками. Для цивільних користувачів найбільш відчутною буде заборона на розважальні та комерційні польоти малими літаками.

Нові правила також торкнуться діяльності аерофотографів та геодезистів, які працюють у прикордонній смузі — їм знадобляться спеціальні дозволи від PANSA. Винятки зроблені для рятувальних операцій, пожежогасіння та військових місій у рамках НАТО.

Експерти попереджають, що авіакомпанії можуть бути змушені обирати об’їзні маршрути, що трохи збільшить тривалість рейсів, зокрема в напрямку Азії. Уряд підкреслює, що головною метою є захист критичної інфраструктури від загроз, пов’язаних із сучасними методами шпигунства та саботажу за допомогою дешевих дронів.

Для більшості пасажирів обмеження будуть помітні лише опосередковано. Аеропорти у Перемишлі та Жешуві продовжать роботу, але вже з урахуванням нових правил у прикордонній зоні. Водночас влада закликає авіаперевізників та громадян дотримуватися встановлених обмежень, щоб уникнути небезпечних ситуацій у повітрі.

Портал "Коментарі" вже писав, що Угорщина продовжує блокувати виділення Україні кредиту від Європейського Союзу на суму 90 мільярдів євро. Будапешт наполягає, що Київ має відновити транспортування російської нафти через нафтопровід "Дружба", який був пошкоджений унаслідок російських обстрілів. Водночас жодних чітких гарантій того, що після ремонту трубопроводу угорська сторона зніме своє вето, наразі не існує.