Репарації для Польщі від сучасної Німеччини: що задумав Кароль Навроцький

Президент Польщі Кароль Навроцький сьогодні у річницю початку Другої світової війни заявив, що Польща вимагає від Німеччини репарацій за цю війну. Чи своєчасно вимагати цього через понад 80 років? Чи повинна відповідати сучасна європейська Німеччина за дії нацистів на чолі з Гітлером майже століття тому? І якщо Німеччина на це погодиться, чи мають інші держави послідувати прикладу Польщі? На ці та інші питання для видання "Коментарі" відповіли експерти.

Репарації для Польщі від сучасної Німеччини: що задумав Кароль Навроцький

Політичні ігри Польщі в Евросоюзі

Експерт Українського Інституту Політики, політолог Микита Трачук зазначає, що питання репарацій в даному випадку є скоріше політичним. Новому президенту Польщі необхідно зараз демонструвати свою силу, відданість своїй державі та своєму народу, який його обрав.

Він нагадав, що ще на початку 50-х, хоч і під тиском СРСР, але Польща відмовилася від претензій до Німеччини і від репарацій. До того ж Польща вже не перший рік підіймає тему репарацій і свої збитки оцінює у понад трильйон доларів, і це питання вони адресують до Німеччини.

Навроцький просуває риторику, що Польща – найбільша жертва Другої світової війни

Доцент кафедри політології Каразінського університету Юлія Біденко наголошує, що Кароль Навроцький, нажаль, втілює тренд правого розвороту західних демократій, одним з проявів якого є історичний ревізіонізм (часто в пакеті йдуть "традиційні цінності", антимігрантські настрої, нетерпимість до меншин тощо).

Вона нагадала, що ще у 1970 Віллі Брандт схилив коліна перед меморіалом Варшавського повстання, що було знаком визнання німецької провини. Але у 1990-2000х Німеччина стала одним з найбільших донорів та інвесторів у польську економіку та євроінтеграцію. Навіть зараз Німеччина робить найбільший внесок у бюджет ЄС, у той час, коли Польща є серед найбільших бенефіціарів європейських фондів.

Тема репарацій – спроба перетягнути уряд Туска на сторону Навроцького

Політолог Максим Гончаренко наголошує, що тема репарацій у польському політикумі має під собою більше ідеологічну та риторичну складову, аніж практичне прагнення.

Новообраний президент Польщі відроджує цю дискусію через одразу декілька задач. Тема для населення мобілізуюча та консолідуюча. Тут консервативне коло грає на почутті справедливості. Розуміння цієї справедливості у двох політичних таборах в Польщі є різним, тому акумулюючи цю тему на собі, Навроцький намагається зайти на це поле і вже нав’язувати уряду Туска дискусію на своїх умовах.

Він зазначив, що 6 серпня Кароль Навроцький складав присягу, а 9 серпня вже було отримане запрошення до Білого Дому від Дональда Трампа на початок вересня. Пізніше, 24 вересня, Навроцький братиме участь у Генасамблеї ООН. Тож його тезу ми почуємо ще у цих двох місцях.

Він наголосив, що внутрішньополітичні зміни більш значущі: антагонізм президента та уряду стає ще більш очевидним. І тут, або сценарій протистояння та взаємного ветування ініціатив, або співіснування і політика "гучних промов та тихих домовленостей".