Росія нарощує військову присутність в Арктиці. Про це говорять США, Данія. Європа висловлює занепокоєння, підкреслюючи, що Росія намагається встановити вигідні для себе правила судноплавства Північним морським шляхом, чого допустити не можна.
Битва за Арктику: що робить Росія і що повинна робити Україна. Колаж "Коментарі" Д.Романюк
Що відбувається, як цьому протистояти, і чому Арктика так важлива, в тому числі для України, виданню "Коментарі" розповів директор Українського інституту морського права і безпеки Богдан Устименко.
"Нагадаю, що Арктика — це регіон земної кулі з умовним центром: Північним полюсом. До Арктики належать води Північного Льодовитого океану і його морів, ділянки суші Європи, Азії та Америки. Всі 8 країн Арктичної Ради, а саме: Данія, Ісландія, Канада, Норвегія, Російська Федерація, США, Фінляндія і Швеція мають територіальні претензії в Арктичному регіоні. Китай не має землі в Арктиці, але називає себе "Near-Arctic Nation" — "державою біля Арктики", і з 2014 року є офіційним спостерігачем в Арктичній раді", — зазначає Богдан Устименко.
За його словами, Арктика не випадково вабить різні держави, в тому числі і наддержави. Адже в Арктичному регіоні знаходиться 30% всіх світових запасів природного газу; 13% світових запасів нафти; величезні родовища алюмінію, міді, заліза, нікелю та олова; родовища дорогоцінних металів: золота, платини і срібла; родовища дорогоцінних каменів (алмазів), інших мінералів, в тому числі урану, а також рідкоземельних металів: диспрозію, неодиму та празеодиму.
"Тобто, Арктика — гігантська, багатюща комора корисних копалин планети, — підкреслює директор Українського інституту морського права і безпеки. — Крім того, завдяки глобальному потеплінню підвищується важливість Північного Льодовитого океану в контексті торгового мореплавання. Льоди тануть, причому, набагато швидше, ніж хотілося б... Наприклад, використовуючи Північний морський шлях в Північному Льодовитому океані, Китай може майже в два рази скоротити час транзиту своїх товарів до Європи в порівнянні з нинішнім використанням маршруту через єгипетський Суецький канал. Величезне значення Північний морський шлях має також для Японії і деяких інших азійських країн".
Богдан Устименко підкреслює, що, крім того, в регіоні, як для приарктичних, так і для всіх інших країн, відкриваються нові великі можливості для рибальства.
"Але також важливо відзначити, що на відміну від Антарктики, правовий статус Арктики в цілому не визначений спеціальним міжнародно-правовим актом, що вже негативно відбивається на військово-політичній ситуації в регіоні і сприяє його мілітаризації. Приарктичні країни витрачають на свої збройні сили в регіоні колосальні кошти. При цьому Китай вкладає в Арктику десятки мільярдів доларів, в тому числі, за допомогою Росії", — запевняє експерт.
Він акцентує, що державна політика Російської Федерації в Північному Льодовитому океані не особливо відрізняється від тієї незаконно-загарбницької, яку проводить РФ в Азовському і Чорному морях.
"Росія вважає, що історія дає їй право вважати своєю територією майже половину дна Північного Льодовитого океану, — зазначає Богдан Устименко. — 18 вересня 2020 року Уряд РФ затвердив Правила плавання в акваторії Північного морського шляху і ухвалив дозвільний порядок плавання суден в цій акваторії, тим самим прямо порушуючи норми міжнародного морського права. При цьому так же чути добре знайому російську "пісню": на Північний Льодовитий океан норми Конвенції ООН з морського права не поширюються. Історично склалося так, що майже половина (!) згаданого океану і Північний морський шлях — виключно російські, і тільки РФ має право розпоряджатися ними, встановлюючи свої порядки. І це незважаючи на те, що сама Росія є стороною Конвенції ООН з морського права, абсолютно добровільно ратифікувавши міжнародний документ федеральним законом ще в 1997 році".
У контексті викладеного вище Богдан Устименко звертає увагу на один офіційний навчальний посібник, рекомендований Санкт-Петербурзьким державним університетом для студентів-юристів. Там заявлено, що "Росія могла б в рамках своєї юрисдикції... нести основну відповідальність щодо організації польотів повітряних цивільних суден над ПМШ (Північним морським шляхом), а також забезпечувати свої виключні права з розвідки і розробки континентального шельфу в російському секторі Арктики".
"Тобто РФ готується фактично приватизувати всю акваторію Північного морського шляху, повітряний простір над ним і майже половину Північного Льодовитого океану, скромно називаючи ці величезні океанічні простори " російським сектором Арктики". Очевидно, юристам-пропагандистам Російської Федерації слід нагадати, що базовим принципом Конвенції ООН з морського права 1982 року є свобода судноплавства. Більш того, цією Конвенцією визначено, що район дна морів і океанів і його надра за межами дії національної юрисдикції, а також його ресурси є спільною спадщиною людства, розвідка і розробка яких здійснюються на благо всього людства, незалежно від географічного положення держав", — підкреслює Богдан Устименко.
Він упевнений, що Північний Льодовитий океан повинен бути відкритий для всіх країн світу відповідно до однозначних приписів Конвенції ООН з морського права. Цієї ж позиції офіційно дотримуються багато суб'єктів міжнародного права на чолі з США.
"Усі держави світу мають рівні права на використання природних ресурсів Північного Льодовитого океану, з тими лише обмеженнями, які прямо встановлені міжнародним морським правом, — каже директор Українського інституту морського права і безпеки. — І нам, українцям, слід нарешті відмовитися від свого суто континентального мислення і зрозуміти, що Україна — морська держава, зі своїми національними інтересами не тільки в Чорному і Азовському, а й в Балтійському і Середземному морях, Північному Льодовитому океані, а також інших районах Світового океану. Вже до кінця 2021 року необхідно розробити і затвердити свою власну довгострокову Стратегію морської безпеки, в якій одним із пріоритетів визначити активну участь у формуванні та реалізації політики в Арктичному регіоні спільно з нашими партнерами".
Богдан Устименко вважає, що нам також необхідно почати процедуру отримання статусу спостерігача в Арктичній Раді.
Експерт пояснює: "Не варто забувати і той справді історичний факт, що наша держава було однією з республік СРСР, який десятки років освоював Арктичний регіон, в тому числі, за допомогою поколінь українців. Отже, Україна має право на плавання, розвідку і видобуток корисних копалин, рибальство та інші види господарської діяльності в Північному Льодовитому океані відповідно до міжнародного морського права".
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.