Головна Новини Світ Решта світу Молдово-придністровський вузол: що означає пропозиція Тирасполя та до чого тут Росія й Україна
commentss НОВИНИ Всі новини

Молдово-придністровський вузол: що означає пропозиція Тирасполя та до чого тут Росія й Україна

Експерти прокоментували для видання «Коментарі-Україна»

26 грудня 2021, 14:28
Поділіться публікацією:

Москва заявила, що вітає ініціативу Тирасполя (т.зв. "столиця" Придністров'я) щодо якнайшвидшого проведення переговорів у форматі "5+2" (Молдова, Придністров'я, ОБСЄ, Росія, Україна та спостерігачі від США та ЄС). У РФ закликали Кишинів "позитивно відгукнутися" на цю пропозицію. Якою є перспектива таких переговорів? Які ризики? Що у цій ситуації важливо зрозуміти для себе Україні? Експерти прокоментували для видання "Коментарі-Україна".

Молдово-придністровський вузол: що означає пропозиція Тирасполя та до чого тут Росія й Україна

Молдово-придністровський вузол - фото з відкритих джерел


Експерт Національного інституту стратегічних досліджень Артем Філіпенко вважає, що лист голови Тираспольської адміністрації Вадима Красносільського до президента Молдови, найімовірніше, продиктований кількома обставинами.


Перша причина, на його думку, – зовні все виглядає так, наче керівництво Молдови вирішило піти на "заморожування" переговорного процесу, зосередившись на розв'язанні внутрішніх питань, серед яких боротьба з корупцією, економічна реформа, правова реформа й інші.


"Ще на початку листопада подав у відставку віцепрем'єр із реінтеграції Владислав Кульмінський, і ця посада залишається вакантною. Нагадаю, що переговорний процес щодо придністровського врегулювання здійснюється у форматі "5+2", де Молдова та Придністров'я – сторони переговорів, Україна, Росія й ОБСЄ – посередники та гаранти, а США та ЄС – спостерігачі. Віцепрем'єр із реінтеграції є політичним представником на переговорах, тоді як політичним представником Тирасполя є так званий "міністр закордонних справ". Посада віцепрем'єра з реінтеграції вакантна майже два місяці, чого не було за весь час існування цього формату. За наявною інформацією, кілька людей вже відмовилися обійняти цю посаду з різних причин, – зазначає Артем Філіпенко. – Запланована на жовтень зустріч у Стокгольмі у форматі "5 2" не відбулася на прохання молдавської сторони. Це не може не викликати занепокоєння у Тирасполі. Крім того, що необхідно вирішувати низку технічних завдань, є ще й стратегічний момент – Придністровський регіон та його керівництво має хоч якусь зовнішню суб'єктність лише в умовах переговорів. Поза переговорним процесом Придністров'я цікавить хіба що для Москви, та й то, явно не першочергової".


Другою причиною експерт називає погіршення ситуації у самому Придністровському регіоні, яка посилилася жорсткими антиковідними заходами Тираспольської адміністрації.


"Тирасполь закрив адміністративний кордон із Молдовою, внаслідок чого багато людей, які живуть на лівому березі Дністра, виявилися відрізаними від місця роботи. За низкою професій зарплата у Молдові вища, ніж на непідконтрольній території. Плюс останнім часом Тираспольська адміністрація суттєво "закрутила гайки". Будь-який протест чи навіть критика влади у соціальних мережах може стати причиною кримінального переслідування. Нещодавно у Придністровському регіоні відбулися так звані "вибори президента", які відбувалися у надзвичайних умовах. З п'яти кандидатів, двом було відмовлено у реєстрації, один зняв свою кандидатуру. В результаті в бюлетені опинилися лише два прізвища – чинного голови адміністрації Красносільського та маловідомого колишнього депутата парламенту. З бюлетеня було виключено графу "Проти всіх". У результаті передбачувано за дуже низької явки переміг Красносільський. Варто зазначити, що невдоволення пануючим у Придністров'ї режимом не виходить за рамки соціального протесту, більшість населення, як і раніше, лояльна до квазідержави та не підтримує реінтеграцію до Молдови", – наголошує Артем Філіпенко.


Третя причина, за його словами, – це позиція Кремля. Росія, вважає експерт, була б не проти скинути Придністров'я як непотрібний актив. Але, звичайно, на своїх умовах.


"А вони, швидше за все, у дуже широкому особливому статусі Придністровського регіону та збереженні російської військової присутності, – прогнозує Артем Філіпенко. – ОРДЛО теж хоче грошей і Абхазія, і Цхінвальський район".


Цікавим експерт вважає, що у листі Красносільського згадується й особливий статус Придністров'я.


"Це цікавий сигнал, тому що раніше тираспольська адміністрація уникала розмов про статус, заявляючи, що готова вести переговори лише з економічних питань. Мовляв, питання статусу не обговорюється, бо Придністров'я прагне незалежності та інтеграції до Росії. Тепер Придністров'я начебто звертається до молдавської сторони: роз'ясніть, який статус ви нам готові надати. Хоча є Закон Республіки Молдова, ухвалений 2005 року, який встановлює загальні рамки цього статусу", – наголошує Артем Філіпенко.


Він не виключає, що це лише прийом, покликаний розблокувати переговорний процес.


"Варто пам'ятати про те, що навіть за всієї залежності від Москви, придністровська верхівка має і свої економічні інтереси, – каже експерт. – Сьогодні Придністровський регіон контролюється економічним холдингом "Шериф". Красносільський є представником "Шерифа", всі депутати так званої "Верховної Ради ПМР" – також ставленики "Шерифа". Для них ідеальна ситуація – це status quo, а саме: невизнаний статус під час імітації переговорів, збереження російської підтримки у тому числі безплатного російського газу та продовження різних контрабандних схем. Очевидно, що Москва, якщо їй знадобиться розіграти придністровську карту, навряд чи братиме до уваги інтереси придністровської верхівки. Тому для Красносільського та компанії було б бажано домовитися про щось із Кишиневом заздалегідь. Ключове питання – чи піде на це Кишинів".


Щодо України, то вона, впевнений Артем Філіпенко, не зацікавлена в тому, щоб придністровське питання було врегульоване на російських засадах. Тому що це створить прецедент, який може бути використаний Росією та у розв'язанні питання про статус ОРДЛО.


"Очевидно також, – продовжує експерт, – що основною причиною врегулювання має стати демілітаризація Придністровського регіону, виведення російських військ та розпуск незаконних збройних формувань, так званої "армії ПМР". Треба сказати, що Україна останнім часом зробила низку кроків, які б сприяли процесу врегулювання. Насамперед йдеться про заборону на в'їзд в Україну автомобілів із номерами, виданими у Придністровському регіоні. За угодою між Кишиневом і Тирасполем, для участі у міжнародних поїздках автовласникам видаються нейтральні номери без символіки. У Тирасполі це вважають блокадою та виступають проти, проте процес триває".


Одним із найважливіших напрямів, на думку Артема Філіпенка, залишається також створення спільних українсько-молдовських пунктів пропуску на придністровській ділянці кордону. Тут питання дещо загальмувалося і залежить від подальших українсько-молдовських переговорів.


"Загалом Придністров'я продовжує становити загрозу національній безпеці України. Показовими в цьому плані є інформаційні провокації, що почастішали, з російської сторони. Пропагандисти РФ поширюють неправдиву інформацію про нібито посилення присутності українських військових на кордоні, про напад Збройних Сил України на Придністров'я, про провокації міфічних солдатів НАТО і т.д. Завжди є ризики провокацій з боку російських спецслужб у Придністров'ї, які можуть бути використані Москвою для ескалації агресії проти України", – резюмує Артем Філіпенко.


Експерт у питаннях національної безпеки та оборони, учасник програми Україна-НАТО Катерина Коваль впевнена:


"У цій ситуації Російська Федерація підтримує наміри "столиці" невизнаної "республіки Придністров'я" щодо переговорів із Молдовою, таким чином граючи у дипломатичну гру на свою користь".


Катерина Коваль нагадує, що ця новина передувала заяві уряду Молдови про намір оскаржити нещодавню вимогу "Газпрому" про виплату боргу за газ у розмірі 709 мільйонів доларів.


"Поруч із "лідером" невизнаного Придністров'я Вадим Красносільський звернувся до президента Молдови Маї Санду з пропозицією обговорити можливості всеосяжного врегулювання конфлікту між двома берегами Дністра, – продовжує експерт. – Таким чином, Російська Федерація відіграє роль "миротворця", щоб показати світовій спільноті, що саме вона нібито завжди підтримувала і підтримуватиме розв'язання спірних питань шляхом переговорів. Подібні "ходи" використовуються РФ та у її "грі" щодо України".


Нагадаємо, "Коментарі" дізналися в експертів, чи намагатиметься Росія зробити Придністров'я частиною своєї території для подальшого наступу на Україну і чим це може закінчитися для всіх сторін.



Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Джерело: Comments.ua

Новини