Світові "війни за їжу": як Україні вберегтися від подібного ризику

У світлі прогнозу ООН, що люди, які живуть в бідних країнах, ризикують зіткнутися з дефіцитом продуктів через кризу, викликану пандемією коронавірусу, "Коментарі" вирішили дізнатися, чи є в світі ризик "воєн за їжу"? Як убезпечити Україну від подібних ризиків? У цьому нам допомагали українські експерти.

Колаж - Д. Романюк/Comments.ua

Хронічний дефіцит продовольства існує давно

Заступник директора Інституту розвитку інновацій (INTENS) Артем Петренко нагадує, що в 2007-2008 роках світ потряс найбільш різкий за останні 30 років стрибок цін на продукти харчування.

"За цей період середні світові ціни на рис виросли на 217%, пшеницю — на 136%, кукурудзу — на 125% і сою — на 107%. У бідних країнах, залежних від імпорту, вибухнула гостра продовольча криза. У 2008 році понад 1 млрд. осіб страждали від голоду. Продовольча і сільськогосподарська організація ООН (ФАО) пояснила це низьким рівнем світових запасів зерна, поганими врожаями, швидкозростаючим попитом на продукти для біопалива і підвищенням цін на нафту. Бунти через брак їжі захлиснули більше 30 країн, два уряди — Гаїті і Мадагаскару — були повалені", — підкреслює експерт.

За його словами, хронічний дефіцит продовольства існує давно. І тут кілька причин.

"По-перше — випереджальні темпи зростання попиту в багатомільйонних країнах, таких, як Китай, Індія, Бразилія. По-друге — скорочення посівів. В останні роки на кожну людину в світі припадає 0,1 га посівів зернових культур, що вдвічі менше, ніж було на початку 60-х років минулого століття. Все більша кількість країн для задоволення своїх потреб покладається на імпортне зерно, тим самим підвищуючи ціни ", — зазначає Артем Петренко.

За даними останнього звіту ООН, число голодуючих у світі постійно зростає, починаючи з 2014 року.

Прогнози ООН щодо впливу глобального потепління невтішні. Тільки з цієї причини щорічно випадає з сельхоз обігу близько 1,7 млн. га землі.

"А попит буде рости — щорічно населення світу збільшується на 80 млн людей. І темпи зростання населення майже в півтора рази випереджають темпи збільшення виробництва продовольства, — пояснює заступник директора INTENS. — З 2007 року уряди багатьох країн з великими обсягами фінансів, але з дефіцитом родючої землі і води, збільшили державні інвестиції в інфраструктуру продовольчих ринків і переробних галузей. Стали використовувати державні фонди добробуту (Sovereign Wealth Funds) і державні інвестиційні фонди (Public Investment Funds), які оперують сотнями мільярдів доларів, а деякі — трильйонами. Землю продовжують скуповувати великі корпорації, в тому числі, з метою спекуляції. Тим самим вона також вибуває із сівозміни ".

Попит на зернові буде рости, а їхні запаси скоротяться до найнижчого показника за останні п'ять років

За словами Артема Петренка, пандемія коронавірусу просто загострила довгострокові тенденції. Карантинні заходи створили проблеми фермерам, а безпрецедентні вливання в економіку величезних фінансових ресурсів центробанками провідних країн, звісно, призвели до зростання цін на продукти харчування.

Експерт підкреслює, що базові продовольчі товари дорожчають вісім місяців через неврожаї, скупки зернових в резерви низкою держав і припливу спекулятивного капіталу, який штовхає вгору не тільки вартість біткоінів і нафти, але основних продуктів сільського господарства.

"Індекс продовольчих цін ФАО в січні 2021 року оновив 6-річний рекорд. Тенденцію не зупинив навіть хороший урожай зернових 2020 року", — зазначає Артем Петренко.

Занепокоєння ООН викликане в першу чергу ситуацією в найбідніших країнах. Наприклад, прогнозована в Східній Африці посуха, яка може торкнутися північ Кенії, Сомалі та Ефіопії, може сильно вдарити по цих країнах, і без того ослабленим економічною кризою.

І ціни поки не збираються знижуватися, підкреслює експерт. За прогнозами ФАО, в 2021 році попит на зернові буде рости, а їх запаси по відношенню до споживання скоротяться до найнижчого показника за останні 5 років.

"Щоб стримувати внутрішні ціни, та ж Росія з 15 лютого ввела експортні квоти і мита на зернові. Навряд чи це буде дієвим заходом, — вважає Артем Петренко. — Що стосується України, то, незважаючи на наш сільськогосподарський потенціал, важливо підходити до питань продовольчої безпеки дуже серйозно ".

На думку заступника директора INTENS, щоб убезпечити себе в довгостроковій перспективі, наша країна повинна:

— ретельно працювати над земельною реформою (важливо зробити ставку на розвиток дрібного і середнього фермерства, недопущення земельних спекуляцій і укрупнення земельних банків, на розширення доступу фермерів до покупки землі і до нових технологій, захист їхніх прав на землю та врожай);

— стимулювати створення виробництв з переробки продукції АПК всередині України, захищаючи себе від необхідності імпортувати;

— створювати достатні резерви продовольства з можливістю проводити масштабні товарні інтервенції в потрібний момент;

— стимулювати розвиток торговельної та логістичної інфраструктури для доступу дрібних і середніх фермерів, щоб вони не залежали від великих торгових мереж.

ООН оцінює кількість хронічно голодуючих в 800 мільйонів людей