Чи можуть ЧВК вийти з-під контролю путінського режиму – що може викликати новий бунт

15 серпня 2023, 13:42 Кравцев Сергей

Продовжується боротьба за держфінансування мілітарі-команд у РФ, бажання осідлати величезні потоки коштів, які виділяють із бюджету для ведення війни

Згідно з оновленим звітом Інституту вивчення війни (ISW), Міністерству оборони Росії не вдається повністю взяти під контроль деякі приватні військові компанії, пов'язані з впливовими чиновниками та бізнесменами. Як приклад наводиться ситуація із ПВК "Конвоєм", яку нібито фінансує давній соратник російського диктатора Володимира Путіна – Аркадій Ротенберг через держбанк ВТБ. Сама про себе говорить і ситуація із ПВК "Вагнер", яка після червневого бунту перебралася до Білорусі – і качає тепер там свої права, а також створює напругу біля східних кордонів НАТО. Чи є ймовірність, що ПВК або ж інші структури настільки вийдуть з-під контролю путінського режиму, що допоможуть знищити цей режим? Чи залишився ще шанс на внутрішній заколот? Портал "Коментарі" із цими питаннями звернувся до експертів.

Не треба так щиро вірити, що Кремль має конфлікт із утримувачами та керівництвом приватних військових компаній

Політичний експерт Світлана Кушнір пояснює: є Шойгу та його амбіції, а є Путін та його васали.

"Давайте не забувати, що у РФ ніщо і ніхто не має права на стратегічне планування, окрім Путіна. Те, що приватні військові компанії з'явилися в 2014 році і розповзлися брати участь у багатьох збройних конфліктах, а через вісім років сам Путін визнав, що вони не приватні, а жили і воювали на гроші держбюджету РФ – свідчення того, що політика російського диктатора – це масштабування агресії проти Заходу. І тих країн, які не пригнули голови та не піддалися на обіцянки РФ бути "союзними". Приклад такого "союзу" в уклінній позі демонструє Білорусь та її самопроголошений президент Олександр Лукашенко", – зазначає експерт.

По суті, продовжує вона, після умовного бунту проти Міноборони РФ та Шойгу Євгена Пригожина та його ПВК "Вагнер" Лукашенко перетворив територію Білорусі на плацдарм для російських військових формувань, які готові й надалі продовжити стратегію гібридної війни проти країн Європейського союзу, країн-учасниць НАТО.

Світлана Кушнір наголошує, що напруга на кордоні Білорусі та Польщі зростає. І нагадує, що зброєю цієї гібридної війни у Путіна вже були й цивільні біженці (2021). Тепер це – найманці, колишні російські в'язні, бойовики ПВК "Вагнер".

"Не треба так щиро вірити, що Кремль має конфлікт із утримувачами та керівництвом приватних військових компаній, – закликає експерт. – Якраз із вежами Кремля у того ж Пригожина та Ротенберга немає жодних проблем, у ясна цілуються. Але є інший аспект цього нібито конфлікту – боротьба за держфінансування таких мілітарі-команд, бажання осідлати величезні потоки коштів, які виділяють із бюджету РФ для ведення війни. Це протистояння певних гравців з Міноборони та Шойгу, бажання змістити його та посадити в це крісло "свого". Тому всі підстави щодо Шойгу – лише протистояння груп бізнесу та впливу та безпосередня боротьба за близькість до тіла "царя-Путіна", за його прихильність та лояльність".

Поки бачимо, зазначає Світлана Кушнір, що хоч у МО РФ і похитнулися позиції, але саме Шойгу на чолі відомства вигідний Путіну для реалізації тактики "розділяй та володарюй" серед капсул політичних та бізнесових еліт у Росії. Таким чином, пояснює вона, вирішується головне завдання для господаря Кремля – не допустити монолітнолітності, об'єднання російського політіблішменту проти самого Путіна.

"Бунт і революції, усунення влади в РФ можливі лише в тому випадку, якщо в надрах цього гадюшника зросте новий лідер. Ось цього зростання та набору ваги та впливовості і не допускає Путін", – резюмує Світлана Кушнір.

Одним із факторів дестабілізації ситуації всередині РФ є приватні військові компанії

Політолог, партнер міжнародного комунікаційного агентства Good Politics Максим Джигун упевнений, що ризик внутрішніх бунтів у Росії зростає.

"Жити там краще точно не стає. Економічна, соціальна, політична, військова напруга зростає. Рубль стрімко слабшає. Ситуація ускладнюється та розхитується. І, незважаючи на спроби російського керівництва на чолі з військовим злочинцем, терористом Путіним розповідати, що вони нібито контролюють ситуацію, що немає причин для переживань, насправді все навпаки", – наголошує політолог.

За його словами, одним із чинників дестабілізації є і приватні військові компанії.

"Їх створення (причому за межами закону) з благословення Кремля свого часу дозволило йому руками найманців вирішувати низку своїх завдань у різних частинах світу, включаючи Африку та Україну. Але, водночас, представники ПВК, як показав бунт вагнерівців, можуть піти і проти Путіна та його кліки. Адже їхня головна ідеологія – гроші. А підкоряються вони передусім своїм господарям – олігархам, бандитам, яким важливо захищати саме свої інтереси. А ці інтереси, схоже, все більше розходяться з кремлівськими", – підкреслює Максим Джигун.

Читайте також на порталі "Коментарі" - про що говорить тероризм РФ у Чорному морі - що можуть змінити переговори Ердогана та Путіна.

Теги: