Головна Новини Світ Росія Чому Росія більше не в ізоляції: з чим прорахувався Захід
commentss НОВИНИ Всі новини

Чому Росія більше не в ізоляції: з чим прорахувався Захід

В світі виникли потужні сили і це не поодинокі країни-ізгої, а потужні гравці, які висувають свої претензії, свої запити до Заходу

10 липня 2024, 17:40 comments2663
Поділіться публікацією:

Незважаючи на те, що повномасштабна війна РФ проти України не стихає Путін продовжує вдавати, що він та Росія не перебувають в ізоляції. І десь навіть здається, що в нього це виходить. Він відвідує саміт ШОС, де ледь не знаходиться в центрі уваги. Потім до нього приїздить на поклон Орбан, який, з одного боку одіозний політик, але ж так чи інакше він представляє Угорщину, яка є повноправним членом ЄС та НАТО. Далі ось вже з дводенним візитом в Росії гостює прем’єр Індії Моді. Що відбувається? Чи не виглядає так, що за ці більше ніж два роки Путін зумів настільки поляризувати світ, що тепер Росія й справді не почувається в ізоляції, адже об’єднала навколо себе всіх тих, хто проти Заходу? Видання "Коментарі" з цими питаннями звернулося до експертів.

Чому Росія більше не в ізоляції: з чим прорахувався Захід

Путін та Моді. Фото: із відкритих джерел

Захід не зумів прорахувати ситуацію на 2-3 роки вперед

Політтехнолог, співзасновник Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький так прокоментував ситуацію:

"За останні два-три роки стало зрозумілим, що у нинішньому глобальному світі  ізолювати таку країну як Росія – доволі важка задача. Історія з ізоляцією Північної Кореї, Куби Ірану – це все дуже давня історія. Вони були ізольовані в часи, коли не було таких глобальних перетворень. Росія ж за останні 30 років суттєво, значно більше, ніж Україна змогла інтегруватися в західний глобальний світ. Окрім того не треба забувати, що Росія – це ресурсна країна.  Тому нинішній стан справ варто було очікувати".

Експерт наголошує, що йому незрозуміло, чому Захід не міг прорахувати ситуацію на 2-3 роки вперед. Тому вона в цьому сенсі є унікальною.  

"Складається враження, що ми беремо участь у якомусь експерименті, коли перевіряються певні механізми на майбутнє, які, на жаль, в переважній більшості своїй невдалі", – зазначив Олексій Голобуцький.

Що стосується візиту прем'єра Індії Моді до Москви, то аналітик не бачить в цьому нічого дивного. Він наголошує, що не треба забувати. що Моді – це індійський націоналіст. 

"Для нього Індія є найбільшою демократією світу, як він сам неодноразово говорив. Проте він, як політик схильний до авторитарних дій. Красномовним є той факт, що він, знаходячись більше 10 років при владі, не дав жодної відкритої прес-конференції. Для нього природніше спілкуватися гаслами.  Головна ж причина таких симпатій до Путіна лежить в тому, що за останні 2 роки Індія заробила величезні гроші на дешевій російській нафті. Більше того, там подвійний профіт, бо сплачує Індія за нафту рупіями. Тому ці угоди, які уклала Росія з Індією скоріше від тупикового становища самої Москви. І тому всі приємні слова, які Моді говорить Путіну оплачуються тим же Путіним із російського бюджету", – зауважив експерт.

Він звернув увагу також на той факт, що на всі ці партнерські відносини закриває очі Захід. Ті й же Адміністрації Джо Байдена невигідний стрибок цін  на паливо перед виборами в США. Тобто, не здійснюючи кардинальні кроки по обмеженню нафтового експорту Росії США й інші західні країни не можуть цього вимагати від тієї ж Індії.

Виключити контакти Путіна з глобальними гравцями вкрай складно, якщо взагалі можливо

Директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства, експерт РНБО у 2001-2011 рр. з питань заморожених конфліктів у Євразії Віталій Кулик зазначає, що на даний момент світопорядок, який фактично формувався після Другої світової війни, піддався велетенській кризі. І те, що ми жили в епоху одно полярного світу, і те, що вдавалося тримати прозахідний консенсус, тобто Захід визначав світопорядок довгий період часу, ця система з вторгненням Росії в Україну, фактично дала тріщину і починає сипатися. 

"Однозначно, в світі виникли потужні сили і це не поодинокі країни-ізгої, а потужні гравці, які висувають свої претензії, свої запити до Заходу. А той неповною мірою може їх реалізувати і сформувати такі відносини, які б ті треті сили задовольнили. Тому Китай, Індія, Іран, Бразилія, Південноафриканська Республіка, арабські країни – все більше виявляють неготовність грати за тими правилами, слідувати тими координатами, які визначає західний світ. Зрозуміло, що під час вторгнення Росії в Україну, ці країни розглядають в першу чергу, цю війну не як агресію, не в категоріях добра і зла. Вони розглядають її крізь призму своїх власних інтересів. Тому для них це проксі-війна Заходу проти Росії і відповідно, якщо це проксі-війна заходу проти Росії, то можна вести якусь свою гру, для того, щоб отримати певні політичні та економічні дивіденди. У підсумку, коли ми говоримо про спробу ізолювати Путіна, провести міжнародну ізоляцію, звести його зустрічі лише до формату з країнами-ізгоями, які й так не мають зовнішніх контактів (КНДР, Іран) це не вдасться", – зазначив експерт.

Він пояснив, цей так званий Глобальний південь, гравці, які вважають, що їхнє місце в світі несправедливо звужено, що вони мають більше місця отримати для формування глобального порядку денного, будуть шукати можливості взаємодіяти з путінським режимом, для того, щоб через нього чинити тиск на Захід і досягти для себе більш справедливого світопорядку. 

"На мою точку зору, у Заходу немає відповіді на це питання. Захід все ще перебуває в ситуації, що "давайте закінчимо війну і все повернемо до 2022 року". Насправді цей світ уже минув, його більше не буде існувати. Натомість нової моделі світопорядку в Заходу немає. І це є велика проблема, тому що завершення російсько-української війни можливо лише тоді, коли буде сформована "більша рамка", справді буде сформовано глобальний порядок з глобальними правилами гри, обов'язковими для всіх. Тоді можна буде говорити про закінчення війни в Україні. Цього поки що не спостерігається. Тому і той же Орбан, прем’єр Угорщини, який намагається отримати більше преференцій, більше місця в Європейському Союзі, і той же Моді, прем'єр міністр Індії, який знаходиться в ситуації посилення Китаю і зближення Китаю з Росією, а також нарощування потенціалу взаємостосунків Китаю в центральній Азії, грають у свою гру. До того ж Росія активно встановлює відносини з Талібаном. Все це не може не підштовхувати Індію до більш проективної позиції пошуку діалогу з Росією для того, щоб зменшити ризики принаймні для себе", – зауважив співрозмовник порталу "Коментарі".

Що стосується позиції Росії в ШОС, то Віталій Кулик не згодний з тим, що вона грає провідну роль. Навпаки, Росія поступилася Китаю першим місцем. Росія зараз стала другим, або інколи навіть третім партнером Китаю. Всі ті механізми, які були раніше у Росії – ОДКБ, Митний Союз пробуксовують і виникає чимало запитань, а чи потрібно нести й далі всі ці валізи без ручки.  

"В умовах поляризації світу обмежити Росію, виключити її з комунікацій, провести повну міжнародну ізоляцію, в умовах нарощування протиріч між Глобальним півднем і Заходом майже неможливо і недоцільно це робити. Це лише втрата зусиль. Якщо Захід хоче це робити, якщо для Китаю, Індії та інших глобальних гравців у Заходу є аргументи і вони можуть забезпечити Глобальний південь, або якісь його елементи в своїх побудовах, то вони можуть це зробити. Що стосується України, то ми маємо комунікувати з Глобальним півднем, але не від нас залежить формування порядку денного. Тому, як на мене, виключити контакти Путіна з глобальними гравцями в ситуації розбалансування світопорядку і в ситуації, що новий світопорядок ще не виник вкрай складно, якщо взагалі можливо", – підсумував Віталій Кулик.

Читайте також на порталі "Коментарі" — який хитрий план з’явився у Орбана: про що свідчать візити до Києва та Москви.




Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
comments

Обговорення

Поділіться своєю думкою!


Новини