Чотири тижні тому, 21 вересня, російський диктатор Путін підписав указ про так звану "часткову мобілізацію". Що можна сказати про неї зараз? До чого це все зрештою приведе? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.
Володимир Путін. Фото з відкритих джерел
Було підірвано соціальний стан усередині держави-агресора
Генерал-лейтенант, колишній заступник начальника Генштабу ЗСУ Ігор Романенко не сумнівається, що зовсім не підрив Кримського мосту є причиною масованих ударів росіян по Києву та іншим українським містам із використанням ракет і дронів. Справа, пояснює він, виключно у бажанні Путіна переламати конвенційним шляхом, без застосування зброї масової поразки, ситуацію на фронті, яка останнім часом складається плачевно для росіян. Звідси ж – і мобілізація.
"Крім поповнення за допомогою Ірану відносно сучасних видів озброєння, країні-агресору необхідно поповнювати особовий склад. Адже лави військовослужбовців РФ ми значно прорідили за вісім місяців війни. Саме тому після саміту ШОС в Узбекистані, де він не знайшов союзників, а скоріше наївся ганьби, Путін повернувся у скривдженому, неадекватному стані. І практично відразу прийняв рішення у ракурсі спроб анексії нових українських територій та часткової мобілізації в Росії", – зазначає генерал.
У результаті, продовжує він, було підірвано соціальний стан усередині держави-агресора. Понад 700 тисяч людей втекли за кордон. Із 300 тисяч, яких мали намір мобілізувати, зібрали, за різними оцінками, від 220 (за даними російської влади) до 150 тисяч (за даними української розвідки).
"З початку повномасштабного вторгнення в Україну Путін перебуває в стані цугцванга, коли кожен наступний хід лише погіршує для нього ситуацію. Так звана спецоперація мала привести до денацифікації та демілітаризації України, а насправді лише згуртувала нас, зміцнила державність і зробила українців чи не наймілітаризованішою нацією у світі, а сам цивілізований світ зміцнів у необхідності дати відсіч російській агресії. Путін дуже боявся мобілізації, але змушений був піти на це. А коли побачив, як гостро все сприйняло суспільство, почав брехати, що вручення повісток практично завершено. Хоча зрозуміло, що набирати "гарматного м'яса" буде стільки, скільки вважатиме за потрібне", – акцентує Ігор Романенко.
Він наголошує, що кримінальники вже залучаються не лише до ПВК Пригожина, а й власне збройними силами РФ. І що мають місце конфлікти на ґрунті протиріч між недавніми зеками і тими, кого вони звикли обкрадати, грабувати та вбивати. Між різними регіонами, національностями, віросповіданнями. Останній гучний приклад, коли три таджики розстріляли майже 20 військових на полігоні у Бєлогородській області.
"Не врятували росіян попередні дії, не врятує і ця часткова мобілізація та ядерний шантаж – зі спробою повернення собі тієї стратегічної ініціативи, яку перехопили ЗСУ. Тому Путін і біситься, завалюючи Україну ракетами та дронами-камікадзе. Ми все одно вистоємо – і переможемо!" – упевнений генерал.
Те, що Путін задумував як боротьбу із зовнішнім ворогом – Україною, Заходом, обернеться внутрішніми процесами у самій країні-агресорі
На думку аналітика, кандидата політичних наук Олесі Яхно, російська влада, оголошуючи вимушену мобілізацію, виходила з того, що сил стає менше. Десь треба брати додаткові ресурси. До того ж, все йшло у зв'язку з псевдорефендумам та спробами нових анексій. І якось треба було пояснити, для чого громадянам РФ ця війна. За логікою Кремля – тому, що треба "захищати" українські території, що раптом стали російськими.
"У результаті мобілізація разом із цими псевдореферендумами та ядерним шантажем матиме серйозні негативні наслідки для самої РФ, – прогнозує експерт. – Те, що Путін задумував як виключно зовнішній чинник, боротьбу із зовнішнім ворогом – Україною, Заходом, обернеться внутрішніми процесами у самій країні-агресорі. Вже з'являються (попри те, що Росії намагаються максимально контролювати інформаційний простір) відео, новини, як масово намагаються ухилитися від мобілізації чоловіка призовного віку. Парадокс, що звичайні росіяни, ховаються від війни. Спочатку вони, як було з 2014-го, коли запевняли, що "їх там немає", стояли за спинами жінок та дітей. А зараз чоловіки призовного віку просто тікають від російських силовиків. Тому що, як стало зрозуміло, воювати, а тим більше – помирати – незрозуміло, за що на чужій землі хочуть далеко не багато людей".
Олеся Яхно впевнена, що ця мобілізація виявить різні типи несправедливості, які були і є у путінській Росії.
Перше – диспропорційний вибір на користь нацменшин, яких відправляють на війну значно більше, ніж громадян слов'янської зовнішності. Ми вже бачили мітинги та протести в Дагестані, в Бурятії. Та й ватажок Чечні – Кадиров – заявляв, що достатньо вже чеченців повоювало та воює в Україні.
Друге – економічна та соціальна несправедливість та нерівність. Коли все частіше виникатимуть питання щодо того, чому ніхто з депутатів, міністрів, чиновників, їхніх дітей та родичів не був мобілізований та не відправлений на фронт.
"В результаті це все сколихне те, що дуже складно було сколихнути в російських реаліях з урахуванням пропаганди – глибини того самого глибинного народу. Коли ретельно вибудувана віртуальність, фейкове обґрунтування агресії (є деякі зовнішні вороги, треба захищати від них свій суверенітет) мобілізація перекреслює, розбиваючи роками вибудовану міфологію, – підкреслює експерт. – Тому припускаю, що мобілізація та її наслідки у вигляді трупів тих, кому насильно вручали повістки, матиме неприємний ефект для російського режиму. Навряд ми побачимо швидкі кардинальні зміни. Але, як вода точить камінь, так поступово закрадатимуться сумніви, виявлятимуться лінії несправедливості. Що формуватиме ряд проблем точок усередині самої Росії. Больових точок, які при збігу відповідних обставин можуть розвиватися в серйозні процеси в масштабах РФ, перевівши зовнішній порядок денний, порядок денний війни — у внутрішні питання. Відповіді на які режим не має".
Громадяни РФ не мають мотивації їхати на несправедливу війну з незрозумілими цілями
Народний депутат України VIII скликання, експерт Українського інституту майбутнього Ігор Попов вважає, що мобілізація в РФ кардинально змінила там суспільну ситуацію.
"Російське керівництво, – пояснює він, – обіцяло виграти війну без залучення цивільних новобранців. І обдурило. У суспільстві зросла тривожність, падає довіра до влади. Серед еліт блукають розмови в стилі "Акелла промахнувся", частина їх шукає сепаратні переговори із Заходом, інша частина роздумує про державний переворот та закручування гайок. Громадяни РФ не мають мотивації їхати на несправедливу війну з незрозумілими цілями. Але все ж Кремль розраховує змінити хід бойових дій за рахунок відправки на фронт десятків тисяч новобранців, навіть погано екіпірованих і ненавчених".
Президент Зеленський, нагадує експерт, відкрито пропонує мобілізованим здаватися в полон, обіцяючи збереження життя. Більше того, вже склалася практика, що полонених можуть за бажанням не видавати на обмін, якщо вони побоюються повторної мобілізації. Обставини їхньої здачі в полон українська влада також не розкриває, тому факт добровільної здачі буде збережено в таємниці, щоб не підставляти під ризик сім'ї полонених.
"У Росії вже з'являються новини про перших загиблих мобілізованих, – зазначає Ігор Попов. – Подібні випадки й надалі впливатимуть на ставлення росіян до цієї ганебної для них війни. Чим раніше російське суспільство прокинеться – тим менше жертв вона принесе. Але, на жаль, закінчення війни ми не можемо очікувати найближчим часом, тому в короткостроковому прогнозі – спроби контратак з російської сторони силами мобілізованих, незважаючи на втрати".
Читайте також на порталі "Коментарі" — іранські військові прибутки до Криму: у США розповіли, яке завдання мають.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.