Головна Новини Світ Росія Складний, але необхідний діалог: головні висновки зустрічі Путіна та Ердогана
commentss НОВИНИ Всі новини

Складний, але необхідний діалог: головні висновки зустрічі Путіна та Ердогана

Експерти вважають, що на зустрічі лідерів РФ і Туреччини порушувалося й українське питання

30 вересня 2021, 10:35
Поділіться публікацією:

Президенти Росії і Туреччини Володимир Путін і Реджеп Тайїп Ердоган провели 29 вересня переговори в Сочі. І хоча офіційні релізи відомі, але вони розкривають далеко не все.

Складний, але необхідний діалог: головні висновки зустрічі Путіна та Ердогана

Реджеп Тайїп Ердоган та Володимир Путін - фото з відкритих джерел

Портал "Коментарі" звернувся до експертів, щоб дізнатися, що можна сказати про нинішні російсько-турецьких відносини, а також, яку роль в цьому відіграє українське питання.

Російсько-турецькі відносини — це широкий спектр взаємозалежних, часом взаємовигідних, а часом взаємосуперечливих інтересів

Старший аналітик Центру досліджень сучасної Туреччини Євгенія Габер вважає, що особиста зустріч Ердогана і Путіна була важлива, перш за все, щоб звірити годинник із багатьох напрямків. За її словами, є ряд питань, які накопичилися за останній час. А президенти Туреччини і Росії майже півтора року не зустрічалися особисто.

"Узгодження позицій у багатьох моментах, включаючи конфліктні в регіоні, було важливо — як для турецької, так і для російської сторони. Багато експертів вже зазначили, що зустріч відбулася на тлі загострення ситуації в Ідлібі. Це так звана зона деескалації на північному заході Сирії, де в рамках попередніх домовленостей вдавалося підтримувати відносний спокій, завдяки взаємодії російської і турецької сторони. Зараз же там відбувається чергове загострення. І обговорити цю ситуацію важливо було як Анкарі, так і Москві", — підкреслює Євгенія Габер.

Вона також зазначає, що після минулорічних подій в Нагірному Карабасі (тоді, завдяки присутності турецьких безпілотників і всілякій підтримці з боку Туреччини, Азербайджан зміг значно зміцнити свої позиції, фактично відновивши суверенітет на значній території), зрозуміло, що в тих випадках, де Анкара зацікавлена , вона не боїться залучатися до регіональних конфліктів.

"З огляду на рівень озброєнь і підготовки турецької сторони, для росіян це може перетворитися на серйозний удар по їхніх позиціях. Тому і йшла розмова про деескалацію ситуації в Ідлібі", — говорить експерт.

За словами Євгенії Габер, в українському питанні, як і в сирійському, у Анкари і Москви є серйозні розбіжності.

"Туреччина послідовно займає чітку позицію, не визнаючи анексію Криму. Міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу брав участь в саміті Кримської платформи 23 серпня. Президент Ердоган у вересні на сесії Генасамблеї ООН ще раз підтвердив, що Туреччина не визнає незаконну анексію Криму РФ і підтримує територіальну цілісність України. Була заява турецького МЗС про невизнання виборів до російської Держдуми, які відбулися на території окупованого Криму. Підтримка Туреччиною України реалізується і в рамках військового співробітництва, оборонної співпраці. Є досить жорстка позиція Туреччини щодо утисків прав кримських татар, на їхні арешти окупаційною російською владою. Все це викликає роздратування у російської сторони. Але з огляду на клубок взаємних інтересів, Москві доводиться заплющувати на багато що очі", — зазначає Євгенія Габер.

Робиться це, тому що є багато галузей, де РФ і Туреччина співпрацюють, впевнена вона. Зокрема (і це чітко прозвучало на відкритій частині зустрічі в Сочі), економічні моменти.

"Путін нагадав Ердогану, що 6,5 млрд доларів зараз складають російські інвестиції в турецьку економіку. Є також газопровід "Турецький потік", який, за словами російського президента, дозволяє Туреччині відчувати себе надійно, незважаючи на газову кризу, яка зараз існує в Європі. У свою чергу, Ердоган завив, що на 2022 рік уже можна планувати запуск першого блоку атомної станції "Аккую", яка будується росіянами в провінції Мерсін на півдні Туреччини. Це ще один стратегічно важливий напрямок співпраці ", — акцентує експерт.

Ну і, звичайно, є ситуація з російським зенітним ракетним комплексом С-400, який Туреччина закупила у РФ.

"На тлі чергової кризи у відносинах з Вашингтоном, офіційна Анкара заявила, що розглядає можливість закупівлі другого ешелону, другий частини С-400. Незважаючи на те, що це викликає незадоволення партнерів по НАТО, особливо американців. І незважаючи на те, що перша частина, вже поставлена до Туреччини, поки не функціонує. Анкара посилає політичний сигнал західним партнерам, що переговори про продовження оборонного, військового співробітництва з РФ, будуть продовжуватися ", — впевнена Євген Габер.

Вона також вважає, що в Сочі піднімалося питання звільнення політичних в'язнів Кремля.

"Під час зустрічі на полях ГА ООН президента України передав цей список президенту Туреччини, — нагадує експерт. — І озвучувалася прохання посприяти у звільненні ув'язнених, в тому числі кримських татар ".

Євген Габер підсумовує: "Російсько-турецькі відносини — це широкий спектр взаємозалежних, часом взаємовигідних, а часом взаємосуперечливих інтересів. І діалог між РФ і Туреччиною, в тому числі в ракурсі різних регіональних конфліктів, є складним, але необхідним".

Навряд чи Росія може розраховувати на удачу в ракурсі спроб перешкодити турецько-українському співробітництву

Глава правління неурядової організації "Майдан закордонний справ", член Політради парії "Сила і Честь" Олег Білоколос зазначає: даючи принизливі характеристики США за вкрай невдалий вихід з Афганістану, російські пропагандисти від зовнішньої політики старанно замовчують про власні проблеми. І під час зустрічі Ердогана з Путіним, вважає він, відповідні теми порушувалися. 

"Ось уже рівно шість років — з кінця вересня 2015 року — Росія продовжує нібито активно знищувати в Сирії якихось ісламістів. Навколишньому світу, правда, незрозуміло, де вона їх там тепер знаходить? Зате зрозуміло, куди йдуть чималі бюджетні грошики — на повне утримання режиму Асада, задоволення генеральських амбіцій, польоти-вильоти літаків і т.д. Не секрет, що ситуації в Сирії, Лівії, на Кавказі і в Афганістані були в центрі уваги вчорашньої зустрічі турецького і російського президентів у Сочі", — підкреслює Олег Білоколос.

На його думку, можна також припустити, що Москва в черговий раз спробувала відговорити Анкару від військово-технічного співробітництва з Києвом. А тут ще якраз 29 вересня прийшла новина, що в Україні побудують навчально-випробувальний центр для обслуговування, а також навчання персоналу, що належить до експлуатації турецьких безпілотних літальних апаратів Bayraktar.

Відповідний меморандум підписали в четвер на Банковій міністр оборони України Андрій Таран, і генеральний директор компанії Bayraktar Халук Байрактар в присутності президента України Володимира Зеленського.

"Навряд чи Росія може розраховувати на удачу в ракурсі спроб перешкодити турецько-українському співробітництву, в тому числі у військово-технічній галузі, — вважає Олег Білоколос. — Як і приховати той очевидний факт, що на початку третього десятиліття XXI століття втратив будь-який сенс і канув у небуття колись вельми популярний термін "пострадянський простір", де визначальним фактором була незаперечна гегемонія Росії".

Раніше портал "Коментарі" розповідав, наскільки Україні важливі відносини з Туреччиною.




Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Джерело: https://comments.ua/

Новини