Рубрики
МЕНЮ
Клименко Елена
Деякі західні медіа припускають, що кінець путінського режиму можуть пришвидшити російські олігархи або представники правлячих еліт. Але, як зазначає політолог Сергій Постернак, саме ця частина системи не становить для диктатора реальної загрози.
Володимир Путін. Фото: УНІАН
Попри періодичні внутрішні конфлікти в кремлівській вертикалі, вони рідко переростають у щось, що може дестабілізувати режим. Наприклад, раніше активно обговорювався конфлікт між главою Чечні Рамзаном Кадировим і олігархом Сулейманом Керімовим, який близький до Путіна. Навіть звучали натяки на можливу "кровну помсту". Та ці суперечки залишаються звичайними міжклановими розбірками.
Постернак наголошує: у вищих ешелонах влади немає системної розколу. Існує боротьба лише за лояльність Путіна, а не за зміну курсу.
На його думку, єдина інституція, яка справді може загрожувати владі диктатора — це збройні сили РФ. І саме ця ймовірність викликає в Путіна найбільші побоювання. Адже у разі миру, сотні тисяч солдатів, що пройшли війну й навчені користуванню зброєю, повернуться в цивільне життя — вже без страху перед владою.
Як приклад можливого бунту, Постернак згадує заколот Пригожина. Після цього Путін зробив висновки, зокрема, змінив командування: сухопутні війська очолив генерал, відомий кривавим штурмом Маріуполя.
"Коментарі" вже писали, що останніми днями Росія здійснила кілька комбінованих атак по Україні із застосуванням балістичних і крилатих ракет, а також дронів. Попри наявність ракетного арсеналу, кількість використаних ракет виявилася несподівано малою. Як повідомляє Defense Express, за два дні — 25 та 26 травня — країна-агресор запустила лише 64 крилаті ракети, хоча попередньо, за оцінками аналітиків, мала змогу використати більше.
Новини