Росія і Білорусь узгодили 26-27 дорожніх карт по інтеграції на рівні урядів, заявив білоруський президент Олександр Лукашенко після зустрічі з президентом РФ Володимиром Путіним. Формалізувати домовленості про створення Союзної держави (СГ) Москва і Мінськ, за словами Лукашенка, зможуть після засідання Вищої державної ради (намічено на осінь).
Олександр Лукашенко і Володимир Путін. Фото: ТАСС
Чи дійсно гряде створення СГ, договорів про створення якого офіційні Мінськ і Москва підписали ще в 1999 році? Що може прискорити (уповільнити) цей процес? Які ризики це несе для самої Білорусі та її сусідів, включно з Україною?
З цими питаннями порталу "Коментарі" допомогли розібратися експерти.
Магістру державного управління, політологу, соціологу Володимиру Волі заяви Лукашенка про те, що вони з Путіним формалізували якихось положення про створення Союзної держави, нагадують 1001 серію "Санта Барбари".
"Лукашенко практично кожен раз після зустрічі з Путіним розповідає про те, що все рухається в бік поглиблення співпраці та інтеграції між РФ і Республікою Білорусь (РБ). Що ось-ось будуть чергові домовленості. Насправді за підсумками зустрічі навряд чи можна говорити про якийсь якісний прорив щодо побудови Союзної держави", — вважає Володимир Воля.
На його думку, скоріше ми бачимо продовження багаторічної гри Лукашенко в зближення з Росією без особливого зближення.
"Гра йде з розрахунком на білоруську аудиторію. Ну і плюс, я не виключаю, що таким чином Лукашенко намагається підіграти російському керівництву напередодні виборів до Держдуми, намічених на вересень. І застереження про те, що якісь домовленості в рамках Союзної держави будуть формалізовані саме восени — теж не випадкові. Все виглядають як черговий політичний маневр Лукашенко — без якогось реального зближення двох держав. Можливо, будуть якісь формальні речі підписані. Але якогось великого, якісного зближення РФ і РБ я не очікую".
Політичний експерт Дмитро Воронков впевнений, що для РБ Союзну державу з РФ буде означати, перш за все, втрату політичної і економічної незалежності.
"Путін давно виношує ідею відродження геополітичної моделі за принципом колишнього СРСР, де" Єдина Росія "буде чимось на зразок КПРС, а Путін її — головою. І хоча за часів СРСР республіки де-юре мали певну суверенність, за фактом, як ми знаємо, її не було. До аналогічної моделі прагне і Путін. З тією лише різницею, що авторитаризм РФ і РБ завуальований під демократію. Управління економічними, військовими ресурсами країн пострадянського простору і створення противаги США — це мета Кремля", — підкреслює Дмитро Воронков.
На його думку, якщо раніше Лукашенко намагався балансувати між інтересами свого народу і апетитами Кремля в переговорному процесі по СГ, то тепер Білорусь економічно дуже залежна від Росії за рахунок зовнішнього боргу. Особливо після масових протестів і спроб повалити Лукашенко. Що додало ще й політичну залежність, тому що Кремль підтримав дуже суперечливе обраного президента РБ.
"Подібні" союзницькі "плани у Путіна були і по відношенню до України. Але наша країна різко змінила свій зовнішньополітичний вектор, поваливши промосковську владу, лобіює кремлівські інтереси. Саме тому ми побачили анексію і війну. З боку Путіна це спроба переламати ситуацію на свою користь шляхом збереження (вірніше вже встановлення) політичного контролю над Україною", — пояснює політексперт.
На його думку, основні ризики, які можуть очікувати Україну від зближення РФ і РБ, це посилення тиску на нашу країну вже не тільки з боку Росії, але і з боку Білорусі.
"І не тільки політичного, а перш за все економічного. Мова про експорт з РБ нафтопродуктів, сільськогосподарської техніки, електроенергії, добрив і т.д. Крім того, посилюючись за рахунок розширення (міждержавного), РФ буде купувати вага і перед Заходом. Особливо Європою. І економічно, і у військовому відношенні. Європейці будуть боятися конфлікту з РФ ще більше, ми ж почнемо поступово втрачати політичну підтримку ЄС", — попереджає Дмитро Воронков.
Прискорити процес створення СГ можуть постановочні трюки Кремля і Лукашенко про невидимого зовнішнього ворога в особі Заходу, вважає політексперт.
"Недарма" бацька "закликав поліпшити оборону потенційного Союзної держави. Іншими словами, йдуть і йтимуть страшилки, спрямовані на білоруський безпосередньо народ, щоб демонізувати Захід і консолідувати білорусів навколо вигаданого ворога. І в Кремлі хочуть піднести СГ як єдиний рятувальний круг для Білорусі перед зовнішнім викликом, — зазначає Дмитро Воронков. — Адже раннє, нагадаю, білоруси в своїй більшості виступали проти інтеграції з Росією. Думаю, ніякі західні санкції тут Кремль не зупинять, занадто великі ставки".
Уповільнити ж процес створення СГ може, на думку експерта, негативна реакція самих білорусів, які можуть знову глобально активізуватися в протестному сенсі. Тоді питання доведеться відкласти, вважає Дмитро Воронков.
"Але Кремль буде працювати всередині Білорусі на пропаганду проти Заходу. Можливо навіть інсценуючи теракти або інші спроби нібито західного втручання. Кремлю потрібно як би "добровільне" згоду білорусів, а не метод насильницького приєднання. А для цього потрібна окрема гібридна інформаційна і пропагандистська війна. Чим і буде займатися російська влада, якщо в білоруському суспільстві не зміняться настрої", — прогнозує Дмитро Воронков.
Нагадаємо, раніше "Коментарі" повідомляли, чи існує ймовірність виключення Євгена Шевченка з фракції "СН" через його поїздки в Білорусь.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.