Рубрики
МЕНЮ
Кравцев Сергей
Ситуація довкола заколоту "Вагнера" і нездатності Кремля оперативно на неї зреагувати, свідчать про невпевненість російського диктатора Володимира Путіна в можливості згуртувати "російську еліту". Як передає портал "Коментарі", такого висновку дійшли експерти Інституту вивчення війни (ISW).
Володимир Путін. Фото: з відкритих джерел
Аналітики звернули увагу на матеріал "The Washington Post", в якому йдеться про те, що українські та європейські силовики заявили, що Путін не віддавав наказів протягом більшої частини 24 червня, незважаючи на попередження російських спецслужб про ймовірність заколоту мінімум за два-три дні до нього.
За повідомленнями, Путін і Кремль не відреагували оперативно на бунт групи Вагнера 24 червня, залишивши місцевим російським чиновникам приймати рішення щодо походу так званої ПВК на Москву.
Фахівці прийшли до висновку, що в цьому випадку відсутність реакції Кремля і Путіна вказує на те, що російський апарат безпеки, ймовірно, не був готовий до прямого виклику російському військовому керівництву і, ймовірно, не мав можливості швидко покласти край заколоту.
Кремль, ймовірно, усвідомлює, що його "параліч" (нездатність реагувати – ред.) показав ступінь нестабільності режиму, і, схоже, консолідує апарат внутрішньої безпеки Росії в Росгвардії, щоб підготуватися до подальших внутрішніх загроз і продемонструвати рішучість.
Крім того, йдеться у звіті, нездатність Путіна діяти швидко також свідчить про те, що він не впевнений у своїй здатності згуртувати навколо себе так звану російську еліту, і може вказувати на те, наскільки фракційною стала внутрішня кремлівська політика.
Президент Росії Володимир Путін продовжив висловлювати стурбованість потенційними загрозами, які можуть виникнути з боку "ПВК Вагнер" та її засновника Євгена Пригожина під час продовженого візиту президента Білорусі Олександра Лукашенка до Санкт-Петербурга.
Читайте також на порталі "Коментарі" — про що говорять випади Путіна та Лукашенка на адресу Польщі – яка роль приготована для вагнерівців.
Новини