Росія продовжує активно атакувати Україну ракетами та дронами. Тим часом Головне управління розвідки Міноборони України попереджає, що спецслужби країни-агресора можуть влаштувати до сакрального для РФ 9 травня провокації, причому спрямовані проти російського ж цивільного населення. Раніше повідомлялося, що на території Брянської та Курської областей можуть влаштувати імітацію захоплення заручників із перевдяганням у форму українських військових. Про що говорять останні дії країни-агресора? Звідки така залежність від "сакральних дат" і такий потяг до провокацій та взагалі імітації процесів? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.
Володимир Путін. Фото з відкритих джерел
Росія з самого початку — держава, побудована на міфах, брехні, містицизмі
Економічний та політичний експерт Тарас Загородній наголошує, що прив'язка до "скреп", до якихось символічних дат – це фундамент російської імперії.
"Росіяни саме на цьому вибудовували державу. Є гарна серія книг Сергія Плохія (радянсько-канадсько-американський історик, фахівець з історії Східної Європи, професор української історії в Гарвардському університеті – прим. ред.) щодо України, історії взаємодії з Росією. Там чудово розказано, як Московське князівство стало державою, як воно захопило Україну. Все базувалося на "духовному фундаменті", на "скрепах", на тому, що саме московити є єдиними спадкоємцями Володимира Хрестителя, а відповідно – і київського престолу. Тобто Росія з самого початку — держава, побудована на міфах, брехні, містицизмі. На крадіжці чужих історії, культури тощо", – пояснює експерт.
І все це, зазначає він, більш ніж чітко продовжує та демонструє путінська Росія. Прив'язка до сакральних дат, підтасовування історії, імітація, фейковість, символізм, забобони.
"Ці тенденції значно посилила радянська влада, коли слала на загибель тисячі, аби лише до 7 листопада звільнити Київ від німецьких окупантів. Коли було створено культ перемоги, який у підсумку перетворився на перемогу, – підкреслює Тарас Загородній. – Зрозуміло, що Путін хоче саме під якісь дати заявляти про якісь "успіхи", про "збирання нових земель" тощо. Плюс – російську владу реально підтискає питання – а, де власне перемоги? Їй важливо хоч щось "продати" у цьому сенсі росіянам. Насамперед – радикальній, фашистській частині населення, страшенно незадоволеної тим, як йде війна. Вони вимагають мобілізації всієї економіки, підозрюють, що керівництво – зрадники... Весь цей бульйон, який заварюється дедалі густіше, розхлябати все складніше. І компенсувати невдачі на полі бою Кремль намагається атаками на цивільне населення України, на енергетичну інфраструктуру тощо".
Війна в Україні для Путіна, для людей, які ухвалюють рішення в РФ, носить не лише стратегічний, а й символічний характер
Засновник Соціально-психологічного центру "Розвиток", психолог-консультант у низці телепроектів Олена Рихальська розмірковує так:
"Прив'язка тих чи інших дій до тих чи інших дат говорить про те, що ця війна носить для країни-агресора і, можливо, для самого Путіна, для людей, які приймають рішення до РФ, не лише стратегічний, а й символічний характер. А така сильна прив'язка до символізму, безумовно, має емоційно-залежний характер".
Тобто, пояснює експерт, війна для Росії насичена не просто паралелями у стилі "захистити-перемогти-напасти", а й багато в чому є емоційно-залежною.
"Російська влада і населення, яке її підтримує, хочуть цією війною не лише досягти бажаних ними стратегічних результатів, а й емоційно довести (і собі, й іншим), що вони нібито кращі за Україну та українців, сильніші. Що саме вони – лідер, а ми маємо забути про свої бажання-прагнення – і беззаперечно підкорятися волі Кремля. Чого, звісно, не буде", – констатує Олена Рихальська.
Потрібно бути сліпим, щоб не бачити, як погіршується ситуація для РФ на всіх фронтах – воєнному, економічному, дипломатичному
Адвокат, кандидат юридичних наук, громадський діяч Сергій Войченко поділився такою думкою:
"Для керівництва рашистів немає навіть власного народу. Воно готове покласти його на вівтар своїх шалених амбіцій. Аби утримати владу. Підтвердженням цього є і вбиті в Беслані діти, і вибухи в Москві, інспіровані російськими спецслужбами, аби звинуватити борців за незалежність Ічкерії та розв'язати проти неї військову кампанію. Можна згадати також теракт на Дубровці, коли рашистські спецслужби вбили газом своїх громадян нібито під час операції з порятунку. Вся ця низка злочинів, безкарність за напад на Грузію, за захоплення Криму в результаті вилилася у відкрите вторгнення в Україну".
При цьому, продовжує експерт, росіяни все частіше задаються питанням, чому так звана "спеціальна військова операція" (насправді – відкритий акт агресії країни-терориста стосовно сусідньої держави), що триває другий рік, йде зовсім не за планом, як періодично запевняють у Кремлі.
"І, зрозуміло, що у бункерного фюрера-путлера та його кліки є бажання ще більше зітрясти російське суспільство, ще потужніше кидати його в топку війни, ще страшніше представити Україну, роблячи ті чи інші теракти під нашим прапором. А на фоні цього – ще сильніше закручувати гайки, бо питання "Навіщо нам ця війна?" ставить все більше притомних росіян, зазначає Сергій Войченко. – Потрібно бути сліпим, щоб не бачити, як погіршується ситуація для РФ на всіх фронтах – воєнному, економічному, дипломатичному. Звідси вся ця істерика в інформаційному просторі, всі ці ракетні і дронові удари, що почастішали по Україні. І заради відволікання уваги свого населення від багатьох проблем, і в сподіванні додавити Україну на переговори під диктовку Кремля. Але Україна на це не піддасться. Вона сильна, вона обов'язково зламає хребет кац*пській країні-терористу".
Читайте також на порталі "Коментарі" — яка загроза нависла над Росією — як розуміти заяви Пригожина та ситуацію в Бахмуті.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.