Президент США Джо Байден на прес-конференції оцінив як малоймовірні перспективи вступу України до НАТО у найближчому майбутньому. Він також заявив, що РФ чекає на "катастрофу" у разі ескалації ситуації навколо України. І при цьому заявив, що Володимир Путін, певно, "не хоче війни".
Джо Байден - колаж "Коментарі" Д.Романюк
За його словами, Штати не збираються скорочувати свою військову присутність у Європі. Щодо переговорів Росії та НАТО, то, на його думку, сторони можуть "прийти до чогось" щодо не розміщення стратегічних озброєнь в Україні.
Експерти оцінили дані заяви Байдена і перспективи подальших переговорів РФ і колективного Заходу, а також розповіли, що має зрозуміти Україна в ситуації, що склалася.
Якщо ви вирішили, що у Вашингтоні не надсилатимуть війська в Україну у разі російського вторгнення, навіщо про це говорити, даючи козирі російським пропагандистам?
Доцент кафедри міжнародних відносин Одеського національного університету імені Мечникова, директор Центру міжнародних досліджень Володимир Дубовик зізнався, що заяви Байдена щодо України залишили у нього змішані почуття.
"Якісь сигнали, мабуть, правильні та корисні. А деяких висловів краще б не говорив. Байден відомий тим, що коли багато каже, може щось зайве сказати – чи не зрозуміло висловити свою думку. Так сталося і цього разу, – вважає експерт. – Наприклад, його заяву про російське вторгнення прес-службі довелося пояснювати. Байден заявив: "Дивитимемося: якщо невелике вторгнення – це один рівень санкцій та відповіді. А якщо велике – інший". І як тут розрізнити де велике, де невелике вторгнення? Американські журналісти вже розмірковують: захоплення Криму росіянами у 2014-му – це велике чи невелике вторгнення? У результаті прес-секретар Білого дому Джен Псакі потім вийшла із роз'ясненнями після прес-конференції. І уточнила, що будь-яке розширення вторгнення призведе до жорсткої реакції".
Можливо, такий меседж Байдена не випадковість, а спроба підштовхнути Росію (яка, можливо, обирає зараз між повномасштабним вторгненням та деякими косметичними заходами агресії) до вибору на користь певної мінімальної агресії. У тому сенсі, що тоді не буде якихось масованих санкцій. Але навряд чи варто було б на цю тему говорити саме так, вважає Володимир Дубовик.
"Крім того, Байден сказав, що очікує на вторгнення. Що суперечить заявам усіх представників його адміністрації в останні дні та тижні. Вони стверджують, що вторгнення можливе, але Путін ще не ухвалив рішення. Немає переконаності в тому, що вторгнення є невідворотним. Знову – неузгодженість позицій", – зазначає експерт.
На його думку, мабуть, правильним з боку Байдена була ремарка, що Україні не світить у найближчому майбутньому членство в НАТО.
"Думаю, повинен був голова Білого дому озвучити таку позицію з огляду на важливість цього питання для Росії, – каже Володимир Дубовик. – При цьому РФ вимагає певного письмового запевнення, юридичного оформленого договору про не розширення НАТО і не вступ туди не лише України, а й інших країн колишнього СРСР, які наразі поза Альянсом. І на це США та НАТО йти не готові. А ось неформально і навіть публічно сказати про те, що в найближчому майбутньому Україна не вступить до Альянсу – варіант. Але чи достатньо цього буде РФ, яка розуміє, що Україна й так найближчими роками не вступить до НАТО?"
Експерт вважає, що меседж Байдена про не розміщення в Україні та, можливо, країнах Східної Європи стратегічних озброєнь, також може підштовхнути до компромісу у переговорах, які 21 січня продовжать у Женеві американський та російський керівники зовнішньополітичних відомств – Блінкен та Лавров.
"Чомусь Байден вирішив заявити про те, що Захід поділений в оцінках протидії Росії, хоч ми бачили останнім часом саме консолідовану позицію, зокрема під час зустрічі Ради НАТО з РФ тиждень тому. Навіщо президентові США казати таке? Це дає РФ можливість думати: ах, якщо так, ми можемо й надалі тиснути! Явно зайвою, – упевнений Володимир Дубовик, – була й заява голови Білого дому про те, що США не мають зобов'язань захищати Україну. Якщо ви вирішили у Вашингтоні не надсилати війська в Україну у разі російського вторгнення, навіщо про це говорити, даючи козирі російським пропагандистам?"
Перспективи переговорів колективного Заходу з РФ поки що не зрозумілі, зазначає експерт. Але зрозуміло, що на всі умови, висунуті Росією місяць тому, не підуть ні США, ні НАТО. Але на частину піти можуть: не вступ України найближчим часом до НАТО, не розміщення на її території тактичних озброєнь, новий договір щодо ракет середньої та малої дальності тощо.
"Україні в ситуації, що склалася, слід підкреслювати, що ми прагнемо миру. – каже Володимир Дубовик. – Що не збираємось силою звільняти Донбас, як сурмить російська пропаганда. Києву слід і надалі демонструвати готовність до переговорів у Мінському, Нормандському форматі, нових конфігураціях. Наголошуючи, що ми налаштовані на мирне вирішення конфлікту. І закликати Захід тиснути на Росію, яка такого настрою поки що не демонструє".
Тон заяв Байдена говорить про те, що він не готовий на поступки Кремлю, але відкритий для пошуку компромісів
Політолог-міжнародник Георгій Кухалейшвілі припускає, що заяви Байдена говорять про його не готовність переглядати існуючу систему євроатлантичної безпеки для Росії задля запобігання великомасштабному конфлікту на території України.
"Якби він гарантував Путіну, що в НАТО більше не прийматимуться нові учасники, то він поставив би жирний хрест як на своїй репутації, так і на репутації Демократичної партії США напередодні проміжних виборів до Конгресу в листопаді 2022 року. Його опонентам із Республіканської партії потрібна нагода, щоб остаточно змішати команду Байдена з брудом. Тому насамперед Байден керувався політичними інтересами, – пояснює експерт. – До того ж, поступки Росії щодо НАТО остаточно підірвали б авторитет США як лідера демократичного світу, готового гарантувати безпеку європейських союзників. Сьогодні Путін вимагає не пускати Україну до НАТО, а завтра вимагатиме виключити з Альянсу країни Балтії. Байдену не можна йти на жодні поступки Росії, інакше її керівництво вимагатиме ще й ще".
Щодо перспектив вступу України до НАТО, то вони залишаються такими ж туманними, як і у 2008 році, зазначає Георгій Кухалейшвілі. І на порядку денному вступ нашої країни до Альянсу точно не вартий.
"Однак, щоб зберегти особу перед міжнародною спільнотою, європейськими союзниками, своїми виборцями, Байден письмово не гарантуватиме невступ України до НАТО. Тим більше, що наша країна й так не відповідає критеріям вступу. У нас проблеми із територіальною цілісністю, наявність іноземних військ на території. Росія вже зробила все, щоб не допустити вступ України до Альянсу", – наголошує експерт.
На його думку, тон заяв Байдена говорить про те, що він не готовий на поступки Кремлю, але відкритий для пошуку компромісів.
"Таким компромісом могли б стати взаємні гарантії США та РФ про те, що американці не будуть розміщувати ракети в Україні, а Росія виведе ВТРК "Іскандер" з Калінінградської області та Криму, не розміщуватиме ракети середньої та меншої дальності в Білорусі та вздовж свого кордону. з країнами-членами НАТО", – розмірковує експерт.
Але перспективи таких переговорів він вважає туманними, адже це не те, чого хоче Путін від Байдена.
"Кремль бажає від Білого дому фактичного визнання розмежування сфер впливу у Східній Європі. І не розширення НАТО є для РФ гарантією того, що пострадянські країни, які перебувають поза Альянсом, не стануть частиною колективного Заходу", – пояснює Георгій Кухалейшвілі.
Він упевнений, що керівництво України має зрозуміти: ми не вступимо до НАТО, поки при владі в Америці та Європі будуть перебувати політики, які не готові до жорсткої конфронтації з РФ.
"На даний момент така конфронтація навряд чи можлива, враховуючи досить стриманий підхід до санкцій і заходів тиску на РФ, прагнення США і ЄС будь-що домовитися з Росією, співпрацювати всупереч протиріччям. З огляду на це, Україні слід більш реалістично оцінювати своє місце в системі міжнародної безпеки, – каже Георгій Кухалейшвілі. – Стати частиною НАТО для нас є малоймовірним. Проте цілком реально привести свої збройні сили відповідно до стандартів НАТО, активно співпрацюючи з Альянсом, як Швеція. Гарантією безпеки України може стати лише власна військова, політична та економічна міць. Щоб боєздатність збройних сил, якість роботи спецслужб, усіх державних інституцій були на найвищому рівні. І тоді будь-який потенційний противник десять разів подумає, перш ніж ризикнути тиснути на нас за допомогою озброєних провокацій – як це робить Росія, бачачи нашу слабкість у всіх відносинах. Ні Америка, ні Європа не надсилатимуть війська захищати Україну. Це має бути зрозумілим команді Володимира Зеленського".
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.