Президент США Джо Байден проведе онлайн-саміт за демократію 9-10 грудня. У списку запрошених країн – 110 держав, у тому числі Україна. Росії, Китаю та Туреччини серед учасників немає. Чого очікувати від цього заходу? Чи вплине на його проведення нещодавня онлайн-зустріч Байдена з Путіним? В інтерв'ю порталу "Коментарі" в цих питаннях допомогли розібратися наші експерти.
Джо Байден. Фото: з відкритих джерел
Саміт може створити певні виклики для низки держав, які неоднозначно відносяться до протистояння з Китаєм
Експерт з міжнародної політики в Українському інституті майбутнього Ілля Куса вважає, що переговори Байдена та Путіна, що відбулися 7 грудня, ніяк не вплинуть на хід та тези Саміту демократій.
"Саміт демократій – це такий спосіб США відтворити у якійсь формі глобальну західну коаліцію часів "холодної війни". Тільки тепер уже проти Китаю та його партнерів, – пояснює Ілля Куса. – Спроба провести принциповий ідеологічний вододіл за принципом "демократія – автократія". Саміт може створити певні виклики для низки держав, які неоднозначно відносяться до протистояння з Китаєм і не готові вступати до нього в конфронтацію".
Крім того, зазначає експерт, така постановка питання Байденом ізолює частину країн, таких як Туреччина, які будуть змушені дрейфувати у бік Китаю, РФ та інших.
Саміт за демократію – сигнал для російських громадян, що вони живуть у невільному суспільстві
Олександр Мішин, кандидат політичних наук, викладач Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, зазначає:
"Саміт за демократію – найважливіший захід, що визначає лінії демаркації у світі, згідно з положеннями доктрини Байдена, для якої найважливішим стратегічним викликом ХХІ сторіччя рішуче розглядається конфронтація демократії та автократії як протилежних моделей політичної організації країн. Вашингтону дуже важливо зберегти конкурентоспроможність і привабливість демократичної моделі перед посилюються авторитарних трендів, тобто. ставиться завдання оздоровлення, демократичної реконструкції і США після правління попередника Байдена – Трампа".
Експерт акцентує, що у фокусі уваги Саміту – теми стійкості демократії у швидкомінаючому світі, попередження та протидія корупції, захист прав людини, стимулювання правозахисної діяльності та вільних ЗМІ, захист демократичних інститутів та транспарентних виборів, протидія цифровому авторитаризму, що посилюється у період пандемії COV 19.
"Це магістральні питання, з яких необхідно виробити дієві стратегії для підтримки форпостів демократії, особливо у Східній Європі – Україна, та у Східній Азії – Тайвань", – пояснює Олександр Мішин.
На його думку, робити будь-які прив'язки онлайн-саміту Байден-Путін до проведення Саміту за демократію та говорити про його вплив навряд чи доречно. Скоріше навпаки.
"Ключовий зовнішньополітичний івент нової американської адміністрації готувався буквально одразу з приходом Байдена до Білого дому. Формування списку учасників та повістка була пов'язана з тривалим періодом аналізу та великої бюрократичної роботи, адже саміт має стратегічний характер. Іншими словами, на його тематичне наповнення навряд чи якось могли вплинути спілкування Байдена з Путіним, – пояснює експерт. – Тим більше, що у переліку питань, які обговорювали два лідери 7 грудня, були інші регіональні та міжнародні проблеми. Зокрема проблема стримування Росії від повномасштабного вторгнення в Україну. Цю проблему можна розглядати через призму конфлікту між авторитарним путінським режимом та Україною, яка заявляє прихильність до інших цінностей при організації державного будівництва. Те, що Росії немає серед запрошених на Саміт за демократію – сигнал для російських громадян, що вони живуть у невільному суспільстві, якщо дивитися на цю проблему через призму індексів Freedom House та V-Dem Institute. А також, що у відносинах Москви та Вашингтона накопичилися великі протиріччя, а може навіть ворожість та неприйняття не лише на ціннісному, а й на геостратегічному рівнях".
За словами Олександра Мішина, якщо подивитися на геостратегію, то проблеми із побудовою демократії у західному розумінні є у Пакистану, але ця держава запрошена на саміт, бо є важливою для США у боротьбі з міжнародним тероризмом або для впливу на режим талібів в Афганістані. Філіппіни є важливими як партнер для збалансування китайських впливів в Азіатсько-тихоокеанському регіоні.
"А Угорщину та Туреччину, що входять до НАТО, не запросили через небажання Байдена підтримувати антидемократичні тенденції в цих країнах перед угорськими парламентськими виборами навесні 2022 року та турецькими загальними виборами влітку 2023 року. В інших областях співпраця США з ними залишиться без змін", – резюмує експерт.
Читайте також на порталі "Коментарі" – експерти розповіли, чому за підсумками розмови Байдена та Зеленського Україну можуть поставити перед фактом.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.