Президент США Дональд Трамп анонсував на 14 липня нову важливу заяву щодо війни в України. При цьому президент США наголосив, що "розчарований Росією". Чи можна чекати від США реальних різких кроків та заяв щодо Росії? Видання "Коментарі" розбиралося у цій темі, зібравши думки експертів.
Дональд Трамп. Фото: з відкритих джерел
Заява Трампа – це не момент істини, але важлива віха
Доктор політичних наук, експерт Аналітичного центру "Об'єднана Україна" Ігор Петренко зазначив, що анонс Дональда Трампа щодо "важливої заяви про війну в Україні" 14 липня, у поєднанні з його словами про "розчарування Росією", дійсно є знаковим. Але його варто розглядати не як різку зміну курсу, а як частину складної дипломатично-політичної гри, в якій і США, і Росія, і Україна намагаються переосмислити свої позиції на тлі зміненої динаміки війни.
"Сигнали, які надсилає Трамп останнім часом – публічна критика Путіна, згадки про "дурниці", які той нібито говорить, розчарування через безкомпромісність та масштаб насильства – можуть бути свідченням того, що Росія не виправдала його очікувань щодо поступливості або готовності до угоди. Вочевидь, Москва переграла карту затягування, чим поставила під загрозу сам "мирний план Трампа". Чи варто очікувати різких кроків? Так, але в рамках контрольованої ескалації: перше – санкції проти третіх країн, які торгують з Росією (зокрема в енергетичній сфері), можуть бути активовані. Це стане тестом для Китаю, Індії, Туреччини. Друге – оголошення про нові пакети допомоги Україні, зокрема систем ППО Patriot, буде інтерпретовано як стримувальний сигнал Кремлю. Навіть невеликі поставки, профінансовані НАТО, будуть мати символічне значення. Третє – згадка про можливу присутність західного контингенту в Україні – хай і у форматі "коаліції рішучих", – також лунатиме як попередження", – зазначив Ігор Петренко.
Він додає, однак ключовим обмеженням залишається бажання Трампа уникнути прямого зіткнення з РФ. Тому йдеться не про радикальний розворот, а про адаптацію політики примусу, щоб змусити Москву сісти за стіл переговорів.
"Не можна не відзначити активні спроби української сторони побудувати діалог із новою адміністрацією США. Президент Зеленський в останні тижні кілька разів говорив телефоном із Трампом, пропонуючи чітке бачення українських "червоних ліній", а також ініціюючи окремий трек комунікації щодо гарантій безпеки. Крім того, Україна дипломатично підтримує ідею "американського треку миру", не заперечуючи його заздалегідь, але наполягаючи, що будь-який компроміс можливий лише з урахуванням українських інтересів і суверенітету. Це – гнучка, але принципова позиція, яка дозволяє Києву залишатися частиною перемовного процесу, не втрачаючи довіри союзників", – зазначив експерт.
Підсумовуючи Ігор Петренко наголосив, загалом, заява Трампа – це не момент істини, але важлива віха. Вона засвідчує, що формується нова політична рамка США щодо війни в Україні, де агресивні дії Росії не лише не стимулюють Трампа до компромісу, а можуть змусити його діяти жорсткіше. Усе залежатиме від змісту самої заяви, масштабу практичних кроків – і здатності України грати на всіх фронтах: дипломатичному, військовому й інформаційному.
Трамп досі сподівається, що путін його почує
Аналітик, політтехнолог Олександр Кочетков говорить, що епатажні анонси від Білого дому та Дональда Трампа, чергові "потужні висловлювання" на адресу росії і путіна – це їхнє все. Проблема у тому, що Трамп та більшість з його оточення абсолютно не розуміють природи того, з чим вони намагаються домовитися і взаємодіяти.
"Трамп щиро переконаний, що кляті демократи, обами-байдени всілякі, підтримали Майдан-2014 з божевільним наміром прийняти Україну в НАТО, і таким чином посунути кордони НАТО впритул до рф. Тоді патріот рф путін був просто змушений захищатися проти цього недружнього наміру і протидіяти небезпечному плану демократів та їхніх посіпак з ЄС у вигляді воєнного підкорення України. А Трамп, як би він був тоді президентом, відразу заперечив би потенційний вступ України до НАТО, причина занепокоєння путіна би вичерпалася, і вторгнення росії в Україну не відбулося. Бінго! Чи hole-in-one, як кажуть у гольфі. Відповідно, як тільки Трамп зніме загрозу від України щодо НАТО і повернення анексованих територій, путін відразу заспокоїться і припинить війну. Бо війна – це погано: гинуть люди, які є трудовим ресурсом, збиткує економіка, втрачається головне – гроші. І саме тому путін страшенно не хоче нав’язаної йому війни і готовий припинити її за першої нагоди при більш-менш прийнятних умовах. Трамп же саме це торочить постійно... А його не чують. Бо це – повна дурня!", – зазначив експерт.
Олександр Кочетков зазначає, насправді путін зхиблений на "місії збирача землі руської". Україна – головна перешкода для цієї "місії", тому її треба знищити якомога жорстокіше, тоді інші пострадянські країни самі приповзуть здаватися.
"Крім того, російська економіка та система управління – неефективні для мирного часу, бо знаходяться у антагонізмі з головним ідеологічним постулатом недоімперії, яким є падіння у середньовіччя. Війна виправдовує терор, який є головним чинником стабільності російської влади. Якщо припинити війну в Україні, то путін розв’яже ще одну – внутрішню або зовнішню, бо інакше всі російські проблеми вийдуть назовні, і вона почне розпадатися. Це не я так пропагандую, це російські провладні аналітики стверджують. Тобто, для путіна війна – це зовсім не гірка, але вимушена необхідність, а головна запорука стабільності його влади і фізичного існування. Усвідомте: наша смерть є для путіна умовою життя. І ось цей людожер послухає заяву Трампа, важко зітхне і все припинить? Про що можна домовлятися зі скаженою твариною, яка сама себе загнала у глухий кут? Її треба знищувати – якомога швидше, не заморочуючись гуманністю такого процесу", – констатував політтехнолог.
Читайте також на порталі "Коментарі" — чи дійсно дружбі Трампа та Путіна прийшов кінець: у Politico дали відповідь.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
