Трамп виставив Венесуелі жорсткий ультиматум: як він безпосередньо стосується Китаю та Росії

Адміністрація президента США Дональда Трампа висунула жорсткі вимоги тимчасовій владі Венесуели, наполягаючи на повному видворенні з країни агентів та співробітників розвідувальних структур Китаю, Росії, Ірану та Куби. Про це повідомляє Axios із посиланням на джерела в американському уряді.

Дональд Трамп. Фото: з відкритих джерел

За даними видання, Вашингтон посилює тиск на Каракас, домагаючись вилучення всіх підозрюваних у шпигунській діяльності представників цих держав. При цьому не йдеться про штатних дипломатів. Джерела зазначають, що цей крок став частиною нової лінії США після проведеної минулого тижня операції із захоплення венесуельського лідера Ніколаса Мадуро та спрямований на примус країни до виконання американських умов.

Як повідомляє ABC News, вимоги США не обмежуються безпековими питаннями. Від Венесуели очікують розриву економічних зв'язків із зазначеними чотирма країнами та переходу до ексклюзивного партнерства зі Сполученими Штатами у нафтовій сфері. Зокрема, Каракас має надати американським компаніям пріоритет у видобутку та закупівлі важкої нафти.

За словами джерел, держсекретар США Марко Рубіо на закритому брифінгу для законодавців заявив, що Вашингтон має реальні важелі тиску. Він зазначив, що венесуельські нафтові танкери вже переповнені, а без термінового продажу запасів нафти країна може мати справу з фінансовим крахом протягом кількох тижнів.

Представник адміністрації підкреслив, що президент має намір "максимально використовувати наявні інструменти впливу", щоб досягти співпраці Каракаса із США. Серед ключових цілей – припинення нелегальної міграції, боротьба з наркотрафіком, відновлення нафтової інфраструктури та прийняття рішень, які, за словами Вашингтона, відповідатимуть інтересам венесуельського народу.

Читайте також на порталі "Коментарі" — дії США у Венесуелі є прямою атакою на міжнародний правопорядок і можуть призвести до остаточного краху системи, що забезпечувала відносний світ після Другої світової війни. Про це написала професор права та політології Єльського університету Уна Хетеуей в авторській колонці The New York Times.