Періодично демократи та республіканці доходять згоди щодо збільшення стелі державного боргу
Президент США Джо Байден скасував поїздку до кількох країн, яку було заплановано після саміту G7. Причиною стала можливість дефолту Штатів, якщо Конгрес не підвищить ліміт держборгу. Що відбувається та чому? Як, швидше за все, розвиватимуться події далі? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.
У США шукатимуть консенсус – або збільшуватимуть держборг, або ухвалюватимуть якісь інші рішення
Доктор економічних наук, професор, заслужений економіст України, народний депутат V-VI скликань Олексій Плотніков поділився такою думкою:
"Ситуація з можливим дефолтом у США через боргові зобов'язання виникає періодично. Це було і за Трампа, і за інших президентів. Думаю, до дефолту справа не дійде. Скоріш за все – домовляться. І Байден вже заявив, що планує досягти домовленості з республіканцями щодо підвищення стелі держборгу".
За словами експерта, коли ситуація на межі, це завжди можливість вибити щось важливе для партії, яка зараз не при владі (як зараз республіканська).
"Ну, а саме таке протистояння доводить важливість системи стримувань і противаг, якою у випадку зі США є двопартійна система. Шукатимуть консенсус – або збільшуватимуть держборг, або ухвалюватимуть якісь інші рішення. Певною мірою – це важливий контроль за діяльністю президента та його адміністрації, – вважає Олексій Плотніков. – Але ситуація, наголошую, швидше за все, буде врегульована".
Ні про який дефолт США мови бути не може
Економічний і політичний експерт Тарас Загородній закликає не переживати щодо можливого дефолту США.
"Бо він апріорі просто неможливий, – пояснює експерт. – Адже США є емітентом (той, хто випускає свої цінні папери, грошові знаки та інші фінансові активи) головної світової резервної валюти – американського долара. Тож ні про який дефолт цієї країни мови бути не може. Штати можуть, умовно кажучи, додрукувати гроші. Та й у принципі, можливості США контролювати світову фінансову систему дозволяють їм вирішити це питання".
Тож, зазначає Тарас Загородній, говорити про дефолт, як і про скорочення ролі долара у світовій фінансовій системі, не варто.
"Що стосується ситуації, що склалася – вона не нова. У США періодично відбувається щось подібне, – запевняє експерт. – Пов'язано це з тим, що у поточних фінансових документах не враховано всі витрати, які зазнають Штати. Відповідно для того, щоб пройти цей період, потрібно проголосувати в Конгресі рішення про збільшення порога держборгу. Тобто дати можливість державі отримати більше грошей із ринку".
Все це більше питання політичних баталій, вважає Тарас Загородній. А вони зараз розжарюються з огляду на те, що президентські вибори вже наступного року.
"Зрозуміло, що і республіканці, і демократи намагатимуться отримати більше дивідендів від тієї чи іншої ситуації. Як зараз роблять республіканці з питаннями довкола держборгу, підставляючи правлячих демократів. Думаю, необхідний законопроект буде ухвалено. Чисто теоретично, якщо виходити із букви закону, можуть припинити фінансування якихось держвидатків. Затримати зарплат держслужбовцям тощо. Таке відбувалося, але дуже рідко. Найімовірніше, ми бачимо чергові політичні спекуляції, які нічим не закінчаться", – констатує експерт.
До президентських виборів, намічених на листопад 2023 року такі "гойдалки" будуть постійно
Політолог-міжнародник Богдан Мірошников розмірковує так:
"Думаю, навряд чи Байден скасував свою поїздку через загрозу дефолту. Років 20 вже звучить заїжджена платівка про те, що у США - величезний держборг і ось-ось буде дефолт. Особливо активно це мусується з 2008 року, коли сталася світова економічна криза. По факту дефолтів не було. І навряд чи буде зараз. Немає зараз такої кризи, як була тоді. Ринок цінних паперів, фондові ринки – у порядку. А те, що є якісь проблеми щодо кредитних зобов'язань - це таке...".
Але Байдену, зазначає Богдан Мірошников, справді необхідно вести переговори з Конгресом, де після осінніх виборів минулого року спостерігається паритет між демократами та республіканцями. Останні зараз контролюють Палату представників, тоді як Сенат де-факто за Демпартією. І щоб знайти точку дотику з опонентами Байдену доводиться скорочувати міжнародні вояжі, пояснює експерт.
"До президентських виборів, намічених на листопад 2023 року, такі "гойдалки" будуть постійно. Республіканці продовжать ставити палиці в колеса демократам, ті намагатимуться гнути свою лінію. Традиційна для двопартійної системи боротьба. Але ймовірність дефолту виглядає мінімальною", – вважає Богдан Мірошніков.
Читайте також на порталі "Коментарі" - що може наблизити падіння путінського режиму – чи річ у Путіні.