Новий курс Байдена: наслідки зміни влади в США для України та світу

Переможцем президентських виборів у США став кандидат від Демократичної партії Джо Байден. За нього проголосували понад 75 млн американських виборців і йому вдалося отримати 290 голосів вибірників при необхідних 270. Ще жоден кандидат в президенти не користувався такою підтримкою народу за всю історію існування США.

Джо Байден. Фото: MATT SLOCUM/ASSOCIATED PRESS

До інавгурації Байдена у січні 2021 року президентом буде залишатися республіканець Дональд Трамп, який не бажає визнавати свою поразку, звинувачує демократів у фальсифікаціях і подав позови в кілька судів. Перемога Байдена обіцяє зміни у зовнішній політиці США, які можуть зашкодити інтересам України.

Секрет успіху Сонного Джо

Під час виборчої кампанії президент США Дональд Трамп жартівливо прозвав свого опонента "Сонним Джо" за його поважний вік. Цього року Байдену виповнюється 78 років. Втім, таке прізвисько не надто відповідає іміджу політика. Байден має півстолітній досвід політичної діяльності та роботи на держслужбі, а з 1970 року обіймав посади члена ради округу Нью-Касл в штаті Делавер, сенатора, віце-президента під час двох каденцій Барака Обами, двічі висував свою кандидатуру на пост президента від Демократичної партії: у 1987 та 2012 році.

Політик має глибоке розуміння геополітики, зовнішньої політики. У Сенаті він очолював комітет з міжнародних відносин, а у 2017-2019 роках викладав дипломатію в Університеті Пенсільванії. У цей період за порадами до Байдена з питань зовнішньої політики звертався віце-президент Майк Пенс, а також монархи близькосхідних країн, які не знали, як знайти підхід до адміністрації Трампа. На цих виборах Байден виконав функцію важкої артилерії для Демократичної партії в умовах кризи лідерства після відходу Гілларі Клінтон на пенсію. 

Цілком можливо, що Трамп зміг би без особливих проблем переобратися на другий термін, враховуючи його ефективну економічну політику, якби не криза, викликана пандемією коронавірусу та вбивством при затриманні афроамериканця Джорджа Флойда. Байден зробив своїм союзником колишнього генпрокурора і сенатора Камалу Харріс як кандидата на пост віце-президента. Харріс має негритянсько-індійське походження і представляє ультраліве крило Демократичної партії, є поборником прав жінок, мігрантів і кольорових американців, захисту клімату, збільшення мінімальної зарплати. На хвилі протестів проти поліцейського насильства в американських містах вони зуміли консолідувати навколо Демократичної партії широкі верстви населення. За Байдена проголосували понад 80% афроамериканців.

На думку аналітика Рональда Бронштейна, електоральною базою кандидата-демократа стали мілленіали та покоління Z (люди, народжені після 1981 року), більшість з яких проживає в мегаполісах, активно залучена в інформаційні технології та толерантно ставиться до мігрантів, етнічних, расових, сексуальних меншин, а також стурбована екологічними проблемами.

Контури зовнішньої та внутрішньої політики

Аналітик неурядової організації "Інституту ім. Джона Маккейна" Девід Крамер вважає, що Байден приділятиме найбільшу увагу внутрішньополітичним питанням. Основна увага у виборчій кампанії політика приділялася боротьбі з пандемією коронавірусу, який забрав життя понад 200 тис. американців, пошуку вакцини, скасування обмежень для мігрантів, введених адміністрацією Трампа, проведення медичної реформи, заходам щодо виведення країни з економічної кризи на тлі карантину.

У зовнішній політиці Байден не пропонує нічого принципово нового і робить ставку на зміцнення альянсів з союзниками Америки по всьому світу, перш за все НАТО. Такий підхід практикується з часів "холодної війни". Байден збирається активізувати участь США в міжнародних організаціях, застосовувати колективні дії з союзниками для поширення демократії у світі та розв'язання глобальних проблем.

Наслідки для України

Однозначної думки щодо наслідків приходу до влади Байдена для України немає. З одного боку, від Байдена можна очікувати жорсткої позиції стосовно Росії. Аналітик Девід Крамер вважає, що Джо Байден буде робити зустрічні кроки в бік зближення і налагодження відносин з РФ, повторювати політику "перезавантаження" часів Барака Обами. Такий підхід вже довів свою неефективність, коли він був віце-президентом, тому двічі наступати на одні й ті ж граблі не логічно. Байден вважає Росію загрозою для США і повинен був усвідомити, що її керівництво розуміє мову сили, а акції примирення сприймає як прояв слабкості.

Байден критикував Кремль за анексію Криму, розпалювання конфлікту і спонсорування сепаратистів на Донбасі, висловлював намір протистояти таким авторитарним лідерам, як президент РФ Володимир Путін, змусити Москву заплатити сповна за порушення міжнародного права. Також він виступає проти будівництва газопроводу "Північний потік-2", який може позбавити Київ можливості заробляти на транзиті російського природного газу. За інформацією аналітика Тодда Прінса, Байден підтримує територіальну цілісність України, її євроінтеграційні прагненя і надання летальної зброї.

Радник консалтингової фірми Teneo Intelligence Андрюс Турса впевнений, що президентство Байдена призведе до погіршення російсько-американських відносин, бо в Кремлі його зневажають за те, що він вплинув на введення антиросійських санкцій у 2014 році. Турса сумнівається в тому, що Байден скасує чинні санкції та допускає введення нових обмежувальних заходів, якщо буде доведено втручання Росії в ці президентські вибори.

Київський юрист Карина Бакуменко вважає, що Байден буде дотримуватися відносно Росії схожої жорсткої лінії, якої дотримувався стосовно режиму президента Союзної Республіки Югославія під час збройного конфлікту в Косово. У 1999 році сенатор Байден підтримав бомбардування Союзної Республіки Югославія, як заходів щодо примусу до миру президента Слободана Мілошевича в Косово.

З іншого боку, напрошуються питання, чому Байден не переконав Обаму посилити тиск на Росію і надати летальну зброю Україні, коли вона була необхідна в розпал військових дій на Донбасі влітку 2014 року, і чому американці фактично закрили очі на анексію Криму, не продемонстрували свою силу Росії. З огляду на послужний список Байдена, Обама, адвокат за професією, напевно прислухався до порад більш досвідченого колеги із зовнішньополітичних питань. США ввели нові санкції проти Росії, істотно збільшили військову допомогу Україні, аж до поставок протитанкових комплексів "Джавелін", в період правління Трампа.

Адміністрація Обами та Байдена відрізнялася надмірною обережністю у відносинах з РФ і за великим рахунком робила гучні заяви на адресу її керівництва, а не примушувала до миру. За неофіційною інформацією, Байден навіть збирається взяти на роботу у свою команду чиновників часів Обами. Зокрема, колишнього радника президента США з питань національної безпеки Сьюзан Райс на посаду держсекретаря, а колишнього заступника міністра оборони Мішель Флурнуа — на посаду глави Пентагону.

Стратег перспективних ринків консалтингової фірми Bluebay Asset Management Тімоті Еш вважає, що Байден не розвиватиме прагматичні відносини з РФ і, попри санкції, співпрацювати за напрямками, які зачіпають стратегічні інтереси США. Путін привітав прагнення Байдена домовитися про продовження на п'ять років Договору про скорочення стратегічних наступальних озброєнь (СНО-3), який закінчується в лютому 2021 року.

Байден, ймовірно, не буде скасовувати діючі проти Росії санкції, але водночас, як і його попередники, навряд чи стане більш активно брати участь в процесі врегулювання збройного конфлікту на сході України, пропонувати альтернативи нормандського формату.

Наслідки для світу

Основним зовнішньополітичним пріоритетом Байдена стане налагодження трансатлантичних відносин з європейськими союзниками по НАТО, які не знайшли взаєморозуміння з Трампом. Політик бачить в НАТО основу міжнародної безпеки, має намір адаптувати його до сучасних загроз, таких як інформаційні війни, кібертероризм, має намір використовувати його для стримування експансії Росії. Байден має намір відновити участь США в Паризькій угоді про захист клімату, зберегти участь у Всесвітній організації охорони здоров'я.

Джо Байден збирається продовжити політику Дональда Трампа щодо Китаю і домагатися захисту інтелектуальної власності американських компаній, вільної торгівлі, а також дотримання прав жителів Сінцзян-Уйгурського автономного району і Гонконгу, але тиснути на Пекін спільно з європейськими та азіатськими союзниками, а не поодинці. Байден вважає Китай опонентом США, але не противником, і допускає співпрацю в окремих сферах, як, наприклад, боротьба з коронавірусом, врегулювання проблеми ядерної програми Ірану і Північної Кореї.

У пріоритеті нового господаря Овального кабінету — повернутися до виконання ядерної угоди з Іраном 2015 року. Три роки тому США вийшли з ядерної угоди, а ісламська республіка відновила збагачення урану, порушивши свої умови. Аналітик Нік Робертсон вважає, що світські режими Близького Сходу з недовірою ставляться до Байдена. Під час "арабської весни" адміністрація Обами не надала допомогу своїм давнім північноафриканським союзникам: президенту Єгипту Хосні Мубараку і президенту Тунісу Зін ель Ебедін Бен Алі, які були повалені в ході акцій протесту, а на їх місце прийшли ісламісти.

Нагадаємо, після заяви про те, що демократ Джо Байден виграв гонку за Білий дім, президент Дональд Трамп і його команда ясно дала зрозуміти: він не планує поступатися найближчим часом.