Глава Китайської Народної Республіки (КНР) Сі Цзіньпін відвідає Казахстан 14 вересня. Це стане його першою закордонною поїздкою від початку пандемії COVID-19, з 2020-го. Чого очікувати від зближення КНР та Казахстану? Що це означає у ракурсі російсько-українського протистояння? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.
Токаєв та Сі Цзіньпін. Фото: із відкритих джерел
Казахстан серйозно оцінює ризики повторення українського сценарію на своїй території
Співзасновник Українського інституту майбутнього та Центру економічного відновлення Анатолій Амелін наголошує, що сам собою факт візиту такого рівня – це показовий крок. Він дає змогу оцінити стратегічність потенційної кооперації двох держав, які є сусідами.
"Навіщо це Казахстану? Він знаходиться між Росією та Китаєм. І чудово бачить підходи РФ до організації "дружньої політики" із сусідами. Враховуючи, що близько 30% жителів Казахстану є етнічними росіянами, там досить активно розвивалися кроки РФ щодо зміцнення "русского мира". Тож влада Казахстану здорово оцінює ризики щодо агресивних намірів Росії. І шукає захист", – пояснює експерт.
На його думку, казахи з моменту широкомасштабного російського вторгнення в Україну з 24 лютого поточного року детально вивчали підходи нашої країни з погляду реалізації оборони. А також кроки українських організацій щодо протистояння поширенню в країні російського нарратива.
"Так що, наголошую, Казахстан серйозно оцінює ризики повторення українського сценарію на своїй території. Виходячи з цього – зближення з Китаєм для Казахсана, це насамперед захист, протекція від подібних ризиків", – пояснює Анатолій Амелін.
Плюс завжди є економіка. Адже політика – це інструмент реалізації економічних інтересів.
"Масштаби економіки Китаю та РФ непорівнянні. І Казахстан для себе, схоже, вибудовує конструкцію, за якої він може за підтримки КНР збільшити масштаби та можливості для своєї економіки. На сьогодні Казахстан не може похвалитися високотехнологічним спектром продукції. Але він багатий на природні ресурси, які також потрібні Китаю, – наголошує експерт. – Навіщо ще Китаю зближуватись із Казахстаном? Тому що той знаходиться в центрі Євразії, до того ж через нього проходить одна з гілок найважливішого для Пекіна проекту "Один пояс, один шлях". Через Росію китайці зупинили рух цього шляху. А Казахстаном проходить гілка, яка дозволяє через Каспій йти далі. Вона дорожча, ніж російська, з погляду логістики, але КНР, як я розумію, має намір продовжувати розвиток цього проекту".
І, звісно, продовжує Анатолій Амелін, важливі природні ресурси. Казахстан має величезні запаси нафти, газу, золота. Все це дуже потрібне Китаю. Крім того, Казахстан займає одне з провідних місць у світі за запасами уранових руд. Що також цікаво КНР у рамках розвитку атомної промисловості.
"Резюмуючи: це буде знаковий візит, який визначить можливості зміцнення співробітництва між КНР та Казахстаном. А як вони будуть реалізовані – гадаю, визначиться у наступних кроках. Напевно, буде створено або анонсовано якісь робочі групи, які деталізують форму можливого співробітництва. Плюс, повторюся, для Казахстану важливо розуміти, що він може розраховувати на допомогу Китаю у разі агресії з боку РФ", – зазначає Анатолій Амелін.
Він також нагадує, що Казахстан довго вибудовував відносини зі США, які також готові підтримати його у разі російської агресії.
Казахстан намагається отримати певні гарантії безпеки – і падає в обійми Китаю
Експерт Українського інституту політики Микола Спіридонов наголошує, що у Китаю досить давні партнерські відносини з Казахстаном.
"Досить сказати, що саме в Казахстані в 2013 році було проголошено проект "Один пояс, один шлях". І зараз, у тому числі в рамках передвиборчої кампанії Сі Цзіньпіна (як очікується, отримає безпрецедентний третій термін керівництва на з'їзді правлячої Комуністичної партії Китаю, який розпочнеться 16 жовтня – прим. ред.), а також продовження проекту нового Шовкового шляху, Казахстан – стратегічно важливий для КНР. Фактично, це ворота Китаю на Захід. У тій же Росії інвестиції в даний проект КНР вже урізує, очевидно, розуміючи, що вона виявляється у більшій ізоляції", – зазначає експерт.
У свою чергу, продовжує він, у Казахстані зараз побоюються амбіцій Кремля, його агресії. Казахський президент Касим-Жомарт Токаєв розуміє ризики та погрози, які походять від Росії. Тому зараз і посилюється фінансування військового блоку, зміцнюються відносини із США, Туреччиною, Китаєм. Тобто шукають балансу.
"Можна згадати також різкі заяви Токаєва на адресу російського керівництва. Він уже кілька разів досить явно "опустив" Путіна, демонструючи свою незалежність і новий вектор розвитку Казахстану", – підкреслює Микола Спіридонов.
За його словами, з погляду російсько-українського протистояння таке зближення Китаю та Казахстану – позитивний знак.
"По факту, може розпочатися формалізація їхнього союзу. А він, по суті, може стати антиросійським. КНР намагається використати РФ у своїх цілях – купуючи в неї задешево енергоресурси, зміцнюючи за її рахунок свої позиції щодо протистояння із Заходом. Ну а Казахстан намагається отримати певні гарантії безпеки – і падає в обійми Китаю. Росії як повноцінної сили у цій схемі немає. І ми, наголошую, швидше ми побачимо союз проти неї, ніж на її підтримку. Тож Україні слід оцінювати ці процеси зі стриманим оптимізмом", – робить висновок Микола Спіридонов.
Читайте також на порталі "Коментарі" — Путін збирається на Донбас: Пєсков розповів, коли це може статися.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.