Рубрики
МЕНЮ
Клименко Елена
Експерти оцінюють, що ймовірність прямого втягування Білорусі у війну проти України залишається низькою. Попри політичний тиск з боку Москви, Олександр Лукашенко, за їхніми словами, утримується від такого кроку через поєднання прагматичних розрахунків і побоювань за стабільність власної влади.

Фото: з відкритих джерел
Як зазначають аналітики, для самопроголошеного білоруського президента важливо зберігати контроль над внутрішньою ситуацією в країні та не допустити ескалації, яка могла б загрожувати його позиціям.
Військовий експерт Олег Старіков наголосив, що Мінськ не зацікавлений у відкритому бойовому конфлікті з Україною. На його думку, Лукашенко свідомо уникає ескалації та намагається утримати прикордонну зону у стабільному стані.
"Ні, ні. Якби хотів — вже давно було б [військове втручання — ред.]. Він робить усе можливе, щоб кордон між Україною і Білоруссю залишався не гарячим, а холодним", — сказав він.
Водночас варто враховувати, що 1200-кілометровий кордон між країнами наразі не є активною зоною бойових дій. Білорусь фактично перетворила його на умовно "заморожений" напрямок. Хоча у 2022 році її територія та повітряний простір були використані Росією для наступу на Україну, сама білоруська армія у прямих бойових діях не брала участі й дотримується такої позиції й надалі.
Опозиційний білоруський політичний діяч і політолог Дмитро Болкунець звертає увагу на інший важливий аспект — стан збройних сил Білорусі. За його словами, армія країни не має достатньої підготовки для участі у великомасштабній війні.
Він також застерігає, що потенційне залучення білоруських військових до бойових дій може мати серйозні внутрішні наслідки.
"Залучення білоруських військовослужбовців до воєнних дій проти інших держав може призвести до тяжких внутрішніх наслідків. Зокрема, поява перших значних втрат здатна спричинити різке загострення суспільної ситуації та зростання внутрішньої нестабільності аж до масових протестних форм реакції", — пояснив Болкунець.
Портал "Коментарі" вже писав, що рівень довіри та підтримки російського лідера Володимира Путіна опустився до найнижчих показників від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Згідно з даними опитувань державної соціологічної служби РФ, негативна тенденція триває вже близько півтора місяця і не демонструє ознак стабілізації.