Головна Новини Світ Беларусь Чому США знімають санкції з Білорусі: яке місце відведено Україні
commentss НОВИНИ Всі новини

Чому США знімають санкції з Білорусі: яке місце відведено Україні

Ціль США номер 1 – не лише відкрити імпорт білоруського калію, а й увійти в розробку калійних родовищ і виробництва на території Білорусі

20 березня 2026, 08:50
Поділіться публікацією:

Адміністрація Дональда Трампа активно налагоджує діалог із самопроголошеним президентом Білорусі Олександром Лукашенком. З одного боку, завдяки цій комунікації вдалося звільнити сотні політвʼязнів, але є нюанс: в обмін на свободу людей білоруський диктатор легітимізує та зміцнює свій режим. Чому Трамп зняв санкції з Білорусі та яку хитрість задумав? Видання "Коментарі" розбиралося у цій темі, зібравши думки експертів.

Чому США знімають санкції з Білорусі: яке місце відведено Україні

Зняття американських санкцій на калій. Фото: з відкритих джерел

Політолог Вадим Денисенко зазначив, після того, як Москва і, можливо, Пекін не пустили Лукашенка на саміт миру, здавалося, що стосунки США-Білорусь мають погіршитися, але не змінилося нічого. І американці знімають санкції з Білорусі.

Експерт зауважує, вже зараз можна точно говорити: головна ціль США – калійні добрива. Вони є ключем до потепління стосунків з Білоруссю. Все інше вторинне. 

"Справа у тому, що Білорусь до 2022 року входила в топ-3 експортерів калію (перші Канада, далі порівну Росія та Білорусь). США. З 2022 року США стали залежними (80%) від дорожчого імпорту з Канади", – зазначив політолог. 

Вадим Денисенко додає, ціль США номер 1 – не лише відкрити імпорт білоруського калію, а й увійти в розробку калійних родовищ і виробництва на території Білорусі. І це основна гра американської дипломатії.

За словами експерта, Лукашенко явно зацікавлений у цьому, але поки він критично залежний від Москви та Пекіна, які явно будуть проти цього сценарію. Адже цей сценарій, на другому етапі передбачатиме збільшення політичного впливу в республіці. Особливо на фоні розмов про транзит влади. 

Денисенко вважає, що зраз варто дивитися за тим чи почнеться американський тиск на Литву та Польщу з приводу відкриття транзиту калію. Без цього, зняття санкцій з Білоруського калію не має значення. Простіше кажучи, США поки показують Лукашенку морквинку. Далі почнеться більш серйозна гра по допуску американців до розробки калію. 

"Ми в цій грі лише статисти. Важливо усвідомлювати цю роль і чекати слушного моменту, щоб отримати інше амплуа", – констатував політолог.

Будуть спроби США втягнути Мінськ у низку своїх політичних проектів у регіоні

Співзасновник Аналітичної мережі "Research Solutions" Ігор Тишкевич зазначив, що виведення з списків санкцій білоруських калійних активів є дуже важливим кроком.

Експерт звернув увагу, що Білорусь та РФ експортують по 8-10 млн тонн хлористого калію на рік. Сумарно це від 35% до 40% світового ринку. Але при цьому держави конкурують маючи тих самих покупців. У Білорусі на 2021 рік планувався запуск двох нових активів: Петриківський ГЗК та Славкалій. Перший – частина Білорусі, другий – актив Гуцерієва, який будувався за китайський кредит. Кожен із них — це +2..2,5 млн. тонн. Тобто 2021 року Білорусь могла наростити виробництво на 40-45% від своїх обсягів. Це б вдарило по основному конкуренту.

"Білоруська калійка підпадає під санкції. І втрачає логістику до портів, окрім як до російських. Пікантність ситуації в тому, що в 2022 році Уралхім теж потрапив під санкції, але ненадовго – в рамках "зернової угоди" було не 2 договори щодо зерна. Були ще зміни до General License 6, які вивели з-під американських санкцій усі російські добрива. В результаті РФ восени 2022 року знімала надприбутки і компенсувала просідання з експорту нафти. Компенсувала, до речі, успішно", – наголосив Тишкевич.

Він звернув увагу, що у свою першу каденцію Трамп вів політику розвитку відносин із Білоруссю. Суть її – розширювати поле маневру для Мінська і якщо той реагує – надавати нові можливості. При цьому для Трампа ключовим є вплив Китаю, а не Росії на Білорусь. Тобто у розумінні політики до 2021 року, не маючи можливості "заборонити" Мінську працювати з Пекіном, Вашингтон був готовий і хотів увійти як ще одна зовнішня сила впливу. А це означає, комусь із зовнішніх партнерів Лукашенку довелося б потіснитися. На початковому етапі цей хтось – Путін. Просто тому, що не маючи стартових позицій у країні, Штатам складно було б одразу тиснути на китайські інтереси. Значить " стартові позиції " чи фундамент присутності міг бути побудований частково рахунок заміни Росії. Наступний етап – транзит до портів. Тут, враховуючи проблему "європейської колії", вибір невеликий: Литва (де Білорусь мала частку в порту Клайпеди), Україна (після заморозки війни), Латвія. На початковому етапі США говоритимуть лише про добрива.

"А далі – спроби США втягнути Мінськ у низку своїх політичних проектів у регіоні. І тут уже є як позитивні для сусідів моменти (збільшення самостійності під американським парасолькою), так і негативні – Трамп не збирається конфліктувати з Москвою. Проявом такого підходу є затягування Лукашенка до "Ради світу". І якщо ця структура буде залучена, наприклад, в економічні процеси в регіоні після заморозки російсько-української війни, то Лукашенко може в черговий раз "пропетляти" а США отримують хорошу та частково керовану прокладку для торгівлі російськими товарами з країнами, які з РФ безпосередньо торгувати не хочуть", – зазначив Ігор Тишкевич.

Щодо України, то експерт вважає, що Київ підняв ставки. І це вірно. Питання в іншому – які реальні цілі Київ ставитиме на найближчі роки. Тому 2026 рік – період, коли потрібна власна політика на білоруському напрямі. Точніше формулювання досяжних цілей на 4-5 років. І умов режиму – те, що можна вибити.

"Треба розуміти, що якщо мирний процес йтиме під кураторством лише США, тема Білорусі буде піднята американцями. І буде тиск із їхнього боку. Якщо формат мирного процесу переформатується і до нового року буде група посередників за участю США, ЄС та КНР, тему Білорусі також буде порушено. Американцями та китайцями. Питання у тому, чи буде український трек. І яку мету для такого треку сформулює Україна. Повторю – 2026 рік. Або якщо пізніше, то тільки роль об'єкта", – підсумував експерт.

Читайте також на порталі "Коментарі" — Мінськ уже готує візит Лукашенка до США: що задумав Трамп.





Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.

Новини