Директива Сі Цзіньпіна: чи наважиться Китай на спецоперацію в Тайвані – і як це може вплинути на Україну

Фото ілюстративне / Pixabay

Китайський лідер Сі Цзіньпін підписав директиву, яка дозволяє "невійськове" використання збройних сил. Ці дії викликають побоювання, що Пекін готується до вторгнення на острів Тайвань під виглядом "спеціальної операції", що не класифікується як війна. Яка ймовірність такого вторгнення? Яким чином на ситуацію може вплинути війна в Україні?

Ймовірність якоїсь військової операції КНР щодо Тайваню невелика

На думку директора Українського інституту політики (УІП) Руслана Бортника, Китай схоже відчув вдалий момент для посилення тиску на Тайвань, на США. Для геополітичного шантажу.

"КНР розуміє, що сьогодні ресурси Заходу багато в чому сконцентровані на наданні допомоги (включаючи військову) Україні у протистоянні з Росією. І Захід просто фізично не має додаткових знарядь, танків і так далі для забезпечення ефективної оборони Тайваню у разі початку КНР наземної операції. Китай розуміє також, що світ загалом і Західний, зокрема, переживає серйозні економічні проблеми. Стоїть на порозі енергетичної, продовольчої, інфляційної кризи. Усе це послаблює, на думку Пекіна, позицію Заходу. Робить його більш схильним до досягнення деяких компромісів із тим самим Китаєм. Тому і з'являється рішення Сі Цзіньпіна, що військові операції можуть проводитися без оголошення війни (Росія тут подала приклад своїми діями проти України). Створюючи якесь правове підґрунтя для гіпотетичного вторгнення в Тайвань", – пояснює Руслан Бортник.

І все ж таки йому здається, що КНР робить ставку на інтеграцію Тайваню мирним шляхом. За сценарієм Макао чи Гонконгу. Просто створює інструмент тиску на ті ж самі США та Тайвань, щоб вони погодилися саме на такий сценарій розвитку подій у такій складній обстановці, створеній стараннями Росії.

"Китай свого часу вже розігрував карту. Знаменитий кісінджерівський розворот США до КНР стався саме тоді, коли Заходу довелося одночасно протистояти Китаю та СРСР, – нагадує експерт. – Тому гадаю, що ймовірність якоїсь військової операції КНР щодо Тайваню невелика. Та сама "операція" Росії проти України показує з погляду політичної, економічної, соціальної, військової логіки – неефективність подібних інструментів у новому столітті".

Але Руслан Бортник не виключає, що підштовхнути Китай до силового способу вирішення завдань щодо Тайваню може наявність певних кулуарних домовленостей із РФ.

"Якщо Пекін і Москва уклали якийсь таємний пакт (наприклад, під час візиту Путіна до КНР у лютому – незадовго до широкомасштабного вторгнення росіян в Україну) щодо руйнування монополярного світу (домінування США), то вторгнення до Тайваню може статися. З метою розтягнути, розділити сили насамперед Штатів (що мають певні зобов'язання перед Тайванем), що призведе до зменшення військової допомоги Україні та збільшення шансів Росії на перемогу. Але витрати для Китаю будуть надто великі. І поки не видно, що Пекін реально готовий йти на такі ризики", – каже директор УІП.

Якщо Китай все ж таки вторгнеться до Тайваню, можна буде вже відкрито говорити про Третю світову війну. І про те, що світ накриває цунамі глобальних криз – і безпекових, і економічних, і політичних, резюмує Руслан Бортник.

КНР може почати тиснути на Тайвань через економічну блокаду

Політичний консультант Олександр Вербицький розмірковує так:

"Не розглядаючи історію взаємовідносин "двох Китаїв", на мій погляд, необхідно зосередитись на сценаріях економічної взаємодії КНР у рамках міжнародного проекту "Один пояс – один шлях" з іншими країнами та на всіх континентах. Суть того, що відбувається, може полягати в тому, що Китай, не бажаючи ставити під загрозу результати багаторічних інвестицій у власний геополітичний проект, має намір влаштувати економічну блокаду Тайваню. Тим самим позбавивши його постачання продовольства (а Тайвань залежить від імпорту продуктів харчування)".

Це може, на думку КНР, продовжує експерт, змусити Тайвань переглянути свою політику обмеження постачання високотехнологічної продукції, наприклад, до Росії та Білорусі. Необхідно пам'ятати також, що у структурі зовнішньої торгівлі Тайваню перше місце посідають США. Невійськові заходи КНР можуть продемонструвати американську ж технологію "м'якої" (не військової) сили, для того, щоб пізніше домовитися про зняття санкцій з постачання до Китаю з Тайваню, наприклад, мікрочіпів, зазначає Олександр Вербицький.

"Китайські компанії поки що не можуть повністю досягти імпортозаміщення тайванської продукції. Більше того – компанії Huawei та ZTE змушені були призупинити або припинити роботу на ринках країн Європи та Америки через міжнародні санкції 2020 року, ініціатором яких виступали США. Якщо розглядати аспект дружби КНР-Росія та санкцій стосовно РФ, то неотримання продукції з Тайваню може відкинути РФ на 20 років тому у сфері високих технологій. Тож загрозою вторгнення чи економічною блокадою (а Тайвань, нагадаю, острівна держава) Китай може "сидіти на трьох стільцях". За самого себе, граючи у переділ світу; за Росію — виступаючи як її партнер, хай і непублічно; проти Тайваню – виходячи з історії протиріч", – розповідає експерт.

Ситуація, на його думку, є дуже напруженою і чимось нагадує 40-ті роки минулого століття – з домінуванням Японії в регіоні. І низкою конфліктів, частина з яких потім стала частиною Другої світової.

"У Китаю значно більше солдатів та озброєнь, ніж у Тайваню. Але Тайвань – це серйозний супротивник. Високотехнологічний, мотивований, що має гарантії підтримки з боку США у разі конфлікту. Якщо КНР розпочне операцію – це буде тотальна війна. Та Тайвань може стати для Китаю своєрідною Україною для Росії. Щодо великих надій на легку перемогу – і подальших розчарувань через запеклий опір, – пояснює Олександр Вербицький. – Не думаю, що у КНР не розуміють наслідків. Але навіть демонстративне висловлювання загроз з боку Китаю все гостріше ставить питання необхідності вибудовування нової – чинної – системи всесвітньої безпеки. Поки що її ще є, де будувати".

Китай вирішив підняти ставки

Політолог-американіст Владислав Фарапонов переконаний, що у разі вторгнення Китаю до Тайваню це вплине не тільки на американо-китайські відносини, але й на баланс сил у регіоні, у світі.

"Розуміючи залученість США та їхніх союзників по НАТО на допомогу Україні, яка протистоїть російській агресії, Китай, як мені здається, вирішив підняти ставки. При цьому треба пам'ятати про дуже тісні взаємини між США і Тайванем, що є важливим експортером до Штатів, у тому числі технологій", – зазначає Владислав Фарапонов.

На його думку, у цей непростий час багато залежить від здатності США переконати Китай не робити небезпечних кроків, попередивши Пекін про наслідки.