Рубрики
МЕНЮ
Кравцев Сергей
Загострення на Близькому Сході може суттєво змінити геополітичний баланс, ще більше зблизивши Китай із Росією. Про це повідомляє Financial Times. Пекін опинився перед ризиком втрати дешевих поставок іранської нафти та нових потрясінь на глобальних енергоринках.

Китай. Фото: з відкритих джерел
Китай – найбільший імпортер нафти й газу у світі. Близько 13% сирої нафти він отримує з Ірану, а третина всього нафтового імпорту та чверть поставок газу проходять через Ормузьку протоку. Після ударів США та Ізраїлю по Ірану судноплавство там фактично зупинилося, що створило безпрецедентний виклик для енергетичної стратегії Пекіна.
На тлі розширення конфлікту уряд Сі Цзіньпін, ймовірно, активізує співпрацю з Москвою, попри ризики надмірної залежності. Росія вже є найбільшим постачальником сирої нафти до Китаю – її частка сягає 20%. Аналітики вважають, що криза може ще більше поглибити енергетичний союз двох країн – як у нафтовій, так і в газовій сфері.
У МЗС Китаю засудили удари по Ірану та закликали сторони уникати ескалації й гарантувати безпеку судноплавства в Ормузькій протоці. У Пекіні також заявили, що вживатимуть необхідних заходів для захисту власної енергетичної безпеки.
Протягом років Китай закуповував великі обсяги іранської нафти зі знижкою. Часто її переправляли через треті країни та маркували як іншу сировину, щоб обійти санкції США. Тепер же стабільність цих схем опинилася під загрозою, що може остаточно підштовхнути Пекін до ще тіснішого зближення з Москвою.
Читайте також на порталі "Коментарі" — військово-морські сили Китаю розпочинають стратегічний розворот у бік повністю ядерного підводного флоту. Про це заявив керівник розвідки ВМС США контрадмірал Майк Брукс, повідомляє Business Insider.
За його словами, Пекін відмовляється від колишньої моделі, заснованої переважно на дизель-електричних субмаринах, та прискорено нарощує атомний компонент.