Головна Новини Світ Китай Який підсумок війни в Україні влаштує Китай: чому Париж почав сподіватися на Пекін
commentss НОВИНИ Всі новини

Який підсумок війни в Україні влаштує Китай: чому Париж почав сподіватися на Пекін

Човникова дипломатія Китаю з відправкою спецпредставників у різні країни та регіони не схожа на пошук справедливого миру в Україні

2 квітня 2024, 17:10 comments4725
Поділіться публікацією:

США надсилають сигнали Китайській Народній Республіці (КНР), попереджаючи, щоб та не підтримувала агресію РФ в Україні. У свою чергу Франція запевняє, що Китай може вплинути на рішення Росії продовжувати війну. Причому, вплинути в ракурсі встановлення миру відповідно до міжнародного права. Що можна сказати про ці сигнали, а також загалом про позицію КНР на третьому році широкомасштабної війни? Як може змінитися ця позиція? Портал "Коментарі" із цими питаннями звернувся до експертів.

Який підсумок війни в Україні влаштує Китай: чому Париж почав сподіватися на Пекін

Сі Цзіньпін. Фото: з відкритих джерел

Пекін явно працює на те, щоб конфлікт був заморожений

Ветеран зовнішньої розвідки, генерал-лейтенант Василь Богдан розмірковує так:

"Передусім слід розуміти доктринальну річ – доки світопорядок залежатиме від волі п'яти постійних членів Ради безпеки ООН (США, Великобританія, Франція, Китай, Росія) з суперечливою і невигідною світові процедурою голосування (коли один голос "проти" може заблокувати все), міжнародна безпека продовжуватиме залишатися під загрозою. Не може п'ять держав вирішувати долі всього світу! Спроби створити таким чином систему стримувань та противаг себе не виправдали. Глобальна безпека зусиллями Росії і того ж таки Китаю – розвалюється".

Генерал нагадує, що всі вищеназвані країни є підписантами сумнозвісного Будапештського меморандуму, внаслідок чого Україна втратила ядерну зброю та певні напрацювання у сенсі збагаченого урану.

"Фактично нашу країну пограбували, залишивши значно ослабленою з погляду безпеки. Чим і скористалася РФ спершу 2014-го, а потім і 2022-го. Адже і Росія, і Китай, і Штати, Великобританія, Франція давали нам гарантії безпеки, які, як раптом з'ясувалося, не мають юридично зобов'язуючого обгрунтування. РФ стала відвертим агресором, західні країни намагаються нам допомогти (хоч не так потужно, як хотілося б), а от КНР ніби лавірує. І, зважаючи на все, хоче завершення російсько-української війни таким чином, щоб у перспективі мати можливість так само вирішити своє питання з Тайванем, остаточно – з Гонконгом, з Південно-Китайським морем. Зайнявши лідируючу позицію в Індо-Тихоокеанському регіоні", – зазначає Василь Богдан.

За його словами, нинішня човникова дипломатія Китаю з відправкою спецпредставників у різні країни та регіони — це не про пошук справедливого миру в Україні. Навпаки – це спроба мінімізувати роботу України щодо скликання Глобального саміту миру.

"Після того, як Сі Цзіньпін, фактично порушивши Конституцію, норми якої підігнав під себе (точно так вчинив в РФ Путін), зміг балотуватися на третій термін керівника держави, стало зрозуміло, що КНР стала на шлях авторитаризму. Не дивно, що ми зараз говоримо про нову "вісь зла", включаючи Росію, Північну Корею, Іран, Сирію – і до певної міри Китай. Адже його дії цілком вписуються в те, що роблять інші авторитарні режими, які руйнують глобальну безпеку та міжнародну систему права", – наголошує експерт.

Невипадково, продовжує він, США дедалі частіше звертають увагу, що КНР допомагає РФ не лише економічно, а й мілітарноОфіційний Пекін явно працює на те, щоб конфлікт було заморожено, мирні угоди підписані на "тих реаліях, які є" (як говорять у Кремлі). Тобто тимчасово окуповані території залишаються за РФ, а там буде видно, констатує ветеран Зовнішньої розвідки.

Він вважає, що контакти, які мають між собою найвище політичне, дипломатичне, військове керівництво США та КНР, певною мірою згладжують ситуацію. Але не допомагають наближенню справедливого миру, такого потрібного Україні та всій демократичній цивілізації.

"Надії Франції на те, що КНР якось натисне на РФ, якісь позитивні очікування у низки американського істеблішменту, це, звичайно, добре. Але особисто я поки що не бачу жодних практичних кроків з боку Китаю у напрямку реалізації задекларованої Пекіном позиції щодо визнання суверенітету та територіальної цілісності України у міжнародно визнаних кордонах. Більше того – Китай не називає того, що відбувається, ні війною, ні російською агресією. Для нього це "українська криза" чи "конфлікт", що саме собою багато про що говорить", – констатує Василь Богдан.

Він нагадує, що невдовзі після здобуття Україною незалежності та підписання Китаєм Будапештського меморандуму між нашими країнами складалися непогані відносини. Сюди приїжджало багато китайських спеціалістів, науковців, наші їхали до КНР.

"Але, як з'ясувала СБУ, частина китайських представників, які здійснювали візити у великі промислово-наукові центри (у Києві, Дніпропетровську, Харкові, Львові, Одесі), намагалася знайти таємну інформацію щодо літакобудування, ракетобудування тощо. У Дніпропетровську навіть було розкрито та припинено діяльність китайських спецслужб, які намагалися заволодіти секретними матеріалами. Однак тодішній президент – Кучма мав свій погляд на ситуацію. І в результаті двох українських генералів, які розкрили китайську операцію (перший заступник голови СБУ Хомич і керівник Дніпропетровського управління СБУ Слободенюк) було звільнено", – розповів експерт.

Усі ми пам'ятаємо, зазначає він, також історію з таким стратегічним об'єктом як "Мотор Січ", який хотіли фактично продати Китаю. На щастя, цього не сталося. А керівник підприємства Богуслаєв, як з'ясувалося, був зрадником України, який давно працює, в тому числі в інтересах РФ, на розвал чи ослаблення нашої держави.

"Але ж Україна завжди готова була надати допомогу Китаю. Під час тієї самої пандемії ковіду ми передавали до КНР маски. Але на нашу відкритість і готовність розвивати дружні відносини китайська влада, яка захворіла на автократизм, відповіла тим, що почала підігравати російській агресії", – підкреслює генерал.

У зовнішній політиці, пояснює він, Пекін та Москва займають зараз однакову позицію. Ставка на експансію, силу, бажання щось "повернути" (по суті захопити), зруйнувати кордони, перекроїти світ під себе.

"Саме тому КНР не вигідно, щоб російсько-українська війна завершилася справедливим миром. Деокупацією всіх наших територій, покаранням винних у розв'язуванні агресії, у військових злочинах. Китаю краще заморожування – зі створенням прецеденту для виправдання власних гіпотетичних експансій", – вважає експерт.

Він упевнений – розмита, нечітка, але до певної міри проросійська позиція Китаю може бути скоригована лише, якщо ЗСУ, отримавши необхідні озброєння та боєприпаси (і від наших зарубіжних партнерів, і завдяки збільшенню потужностей власного ВПК), значно потіснять окупаційний контингент. А потім остаточно звільнять території від російських загарбників.

"За такого розкладу КНР спробує стати на бік переможця – України та загалом демократичного світу, – прогнозує Василь Богдан. – Поки що Китай і Росія йдуть в одній упряжці. Намагаються зламати наші наміри щодо проведення Глобального саміту миру за формулою президента Зеленського, заморозити конфлікт із вигодою для Пекіна та Москви. Але я впевнений, що і Європа, що прокидається (яка більше включається в питання регіональної та глобальної безпеки), і США (які повинні перебороти період невизначеності та нерішучості – і розблокувати допомогу Україні та партнерам), зможуть знайти важелі, щоб кардинально скоригувати політику Китаю (з проросійської – на проукраїнську, проєвропейську). В економіці КНР спостерігаються кризові явища, вона гостро потребує інвестицій, технологій, західних ринках. Є куди бити, є що пропонувати (метод батога та пряника ніхто не скасовував). Потрібно діяти!".

Макрон хоче стати політичним та економічним лідером Європи

Політолог, партнер міжнародного комунікаційного агентства Good Politics Максим Джигун вважає важливим розуміти роль Франції у відносинах з Китаєм.

"За час перебування Макрона на посаді французького президента він намагався вибудувати економічно-теплі, продуктивні для обох країн відносини між Пекіном і Парижем. Періодично проходили бізнес-тури (з Китаю – до Франції, із Франції – до Китаю). Сам Макрон разом із головою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн літав у КНР обговорювати формулу миру в Україні та необхідність більшої залученості Китаю до процесу пошуку справедливого завершення війни", – нагадує експерт.

Зараз, продовжує він, саме Франція активізувалася у цьому напрямі. Причому там уже не говорять про необхідність "зберегти обличчя Путіну" (як було близько року після широкомасштабного вторгнення РФ в Україну). Більше того, допускають військове втручання у війну країн НАТО (насамперед французьких).

"Переглядається явне бажання Макрона стати політичним та економічним лідером Європи, який може балансувати між різними сторонами, включаючи Китай (з яким у багатьох європейських країн непрості відносини)", – вважає Максим Джигун.

Тому зараз, констатує він, все більше виглядає як гра Франції, а не Китаю. Останній продовжує займати позицію спостерігача, позицію очікування. При цьому продовжуючи підтримувати (не особливо це афішуючи) РФ, надаючи їй засоби та деякі технології (внаслідок торгівлі та допомоги в обході санкцій) на подальше ведення війни.

"Відповідно, навряд чи найближчим часом ми побачимо серйозні зміни щодо КНР по російсько-українській війні", – зазначає політолог.

Читайте також на порталі "Коментарі" — чи підсилиться підтримка партнерів: що важливо для України на цьому етапі війни.



Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Джерело: https://comments.ua/

Новини