Путін може забути про покарання: ЄС за крок до страшної зради України

У Європейському Союзі попередньо погодили новий пакет персональних санкцій, який може торкнутися, зокрема, і громадян Росії. Відповідне рішення було ухвалене 11 березня під час засідання Комітету постійних представників ЄС (Coreper). Про це повідомив редактор з питань Європи "Радіо Свобода" Рікард Джозвяк, який працює у Брюсселі.

Санкції Євросоюзу проти РФ. Фото: Reuters.

За його інформацією, представники держав ЄС підтримали запровадження обмежень проти кількох категорій осіб. До санкційного списку можуть потрапити 19 людей, причетних до порушень прав людини в Ірані. Також обмеження планують застосувати до осіб, яких підозрюють у дестабілізаційній діяльності у різних регіонах світу. Окремо розглядаються санкції проти людей, пов’язаних із кібератаками проти Європейського Союзу, а також тих, хто причетний до дій, що підривають територіальну цілісність України.

Як зазначають європейські джерела, під час остаточного затвердження нових обмежень до вже чинних санкційних списків можуть додати ще кількох осіб. Паралельно дипломати ЄС мають обговорити питання продовження чинних санкцій, які запроваджені проти осіб, відповідальних за агресію проти України.

Ці обмеження необхідно продовжити до 15 березня, адже у протилежному випадку санкції, що наразі поширюються більш ніж на 2500 осіб, автоматично втратять чинність.

За словами Джозвяка, рішення про продовження санкцій може бути ухвалене вже під час поточного засідання дипломатів. Однак більш імовірно, що остаточна домовленість між країнами Євросоюзу буде досягнута 13 березня на наступній зустрічі послів. Саме тоді може з’явитися фінальне рішення щодо подальшої дії санкційного режиму проти осіб, причетних до агресивної політики Росії та інших дестабілізаційних дій у світі.

Портал "Коментарі" вже писав, що президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн повідомила, що перші десять днів конфлікту на Близькому Сході обійшлися ЄС у 3 млрд євро через різке подорожчання енергоносіїв. Вона підкреслила, що ціни на газ зросли на 50%, а на нафту – на 27%, що в сумі створило додаткове фінансове навантаження на європейських платників податків, які змушені були імпортувати викопне паливо.