Рубрики
МЕНЮ
Клименко Елена
Європейський Союз поступово розширює свої можливості у сфері оборонно-промислового комплексу, однак темпи цього зростання залишаються недостатніми. На цьому наголошують європейські посадовці, підкреслюючи, що нинішня динаміка не відповідає рівню загроз, насамперед з боку Російської Федерації, яка наразі випускає значно більші обсяги озброєнь.

Фото: з відкритих джерел
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс під час виступу в комітеті Європейського парламенту із питань безпеки звернув увагу на суттєвий розрив у виробничих потужностях між ЄС і Росією. За його словами, головна проблема полягає в тому, що РФ досі випереджає Європу за ключовими показниками військового виробництва, попри збільшення інвестицій з боку країн ЄС.
Для ілюстрації він навів порівняльні дані: виробництво крилатих ракет у Росії сягає близько 1100 одиниць на рік, тоді як у Євросоюзі — приблизно 300. У сегменті балістичних ракет РФ виготовляє близько 900 одиниць, тоді як у ЄС такі ракети фактично не виробляються. За артилерійськими боєприпасами показники становлять приблизно 4 мільйони в Росії проти 2 мільйонів у ЄС. Також у виробництві бойових машин піхоти Росія має близько 3500 одиниць щорічно, тоді як Європа — лише близько 500.
Кубілюс підкреслив, що для ефективного стримування необхідно не лише скорочувати відставання, а й у перспективі перевершити Росію за обсягами виробництва озброєнь. Він закликав до радикального прискорення оборонного виробництва та переходу до моделі масового виготовлення озброєнь, які можуть швидко масштабуватися і залишатися доступними за вартістю.
Окремо він відзначив досвід України, яка в умовах війни змогла суттєво наростити власне виробництво, зокрема крилатих ракет. Також Україна планує подальший розвиток ракетних програм і посилення співпраці з європейськими партнерами у створенні сучасних систем озброєнь.
Портал "Коментарі" вже писав, що після програшу Віктора Орбана на парламентських виборах в Угорщині міністр закордонних справ Петер Сіярто, ймовірно, почав поспішно приховувати результати своєї діяльності. Однак такі дії навряд чи врятують його у випадку офіційного розслідування. З’явилася інформація, що в будівлі угорського МЗС відбувалося знищення документів, які могли містити важливі рішення та факти.