Незважаючи на те, що європейці прийнялися в один голос виправдовуватися за провальне рішення ЄС щодо використання заморожених активів РФ для оборони України факт полягає у тому, що оптимістичні прогнози не справдилися. Бельгія заблокувала надання Україні "репараційного кредиту" у сумі 140 мільярдів євро, який планувалося профінансувати за рахунок доходів від заморожених російських активів. Лідери ЄС відклали розгляд питання до грудня та зруйнували надії українського уряду отримати кошти на початку 2026 року. Чому в останній момент європейці "влучили у штангу"? Чи є сподівання, що у грудні ситуація зміниться? Видання "Коментарі" з цими питаннями звернулося до експертів.
Заморожені активи РФ. Фото: з відкритих джерел
Бюрократична інерція та національні інтереси у ЄС знову перемогли
Доктор політичних наук, експерт Аналітичного центру "Об'єднана Україна" Ігор Петренко зазначив, що ситуація з використанням заморожених російських активів для фінансування допомоги Україні дійсно виявилася черговим прикладом бюрократичної інерції та національних інтересів у ЄС, які часто перешкоджають швидким рішенням у кризових моментах.
"Чому в останній момент заблоковано рішення? Цей провал не є несподіванкою для тих, хто стежить за внутрішніми процесами ЄС. План передбачав надання Україні "репараційного кредиту" на 140 млрд євро, профінансованого коштом прибутків від приблизно 200 млрд євро заморожених активів російського центрального банку, які зберігаються в Європі. Більшість цих активів (близько 185 млрд євро) знаходиться в бельгійській депозитарії Euroclear у Брюсселі, що робить Бельгію ключовим гравцем. На саміті ЄС 23 жовтня 2025 року лідери сподівалися досягти угоди, але Бельгія в останній момент заблокувала її, вимагаючи додаткових гарантій", – зазначив експерт.
Ігор Петренко зупинився також на основних причинах блокування. Першою є юридичні ризики для Бельгії.
"Премʼєр-міністр Барт Де Вевер (з націоналістичної партії N-VA) наголосив, що Бельгія не хоче бути "єдиною, хто заплатить Путіну", якщо Росія подасть до суду на повернення активів. Історично, навіть під час Другої світової війни, заморожені активи не конфісковувалися, і Москва вже погрожує судовими позовами та реципрочними заходами. Бельгія вимагає, щоб усі 27 країн ЄС поділили юридичні та фінансові ризики рівномірно, включаючи зобов’язання компенсувати втрати, якщо активи доведеться повернути", – зазначив політолог.
За його словами, друга причина – внутрішня політика Бельгії. Де Вевер очолив уряд недавно, і його коаліція включає елементи, які скептично ставляться до глибокої інтеграції ЄС та великих фінансових зобов’язань. Бельгія отримує значні податкові надходження від управління цими активами (близько 3 млрд євро на рік), і блокування може бути способом виторгувати кращі умови для себе, наприклад, розподіл активів по всьому ЄС, а не концентрацію в Брюсселі.
"Третя причина – ширший контекст ЄС. Це не перший раз, коли національні інтереси гальмують солідарність. Угорщина та Словаччина часто блокують рішення щодо України через проросійські симпатії, але тут Бельгія виступила "несподіваним гальмом". Оптимістичні прогнози від Єврокомісії та деяких лідерів, як Урсула фон дер Ляєн, не врахували, що для продовження заморожування активів потрібна одностайність ЄС кожні шість місяців, і будь-яка країна може використати це як важіль. Результат: рішення відкладено, а Україна не отримає кошти на початку 2026 року, як планувалося, що послаблює її оборону в критичний момент війни", – зазначив Ігор Петренко.
Він зауважує, цей "провал" відображає структурну слабкість ЄС: відсутність справжньої фіскальної єдності та залежність від національних вето в чутливих питаннях.
"Росія, звісно, скористається цим для пропаганди, називаючи план "крадіжкою" і погрожуючи репараціями "переможцям". З боку України, президент Зеленський, який брав участь у саміті, неодноразово наголошував на справедливості використання цих активів для оборони та відновлення країни, підкреслюючи, що "Росія принесла війну на нашу землю, і вони повинні за це заплатити". Під час зустрічей з лідерами ЄС, такими як Джорджа Мелоні чи Фрідріх Мерц, він акцентував на тому, що ці кошти мають бути спрямовані саме на захист України, і це є частиною ширшої стратегії тиску на РФ", – зауважив Ігор Петренко.
Що ж до того, чи є сподівання на зміну ситуації у грудні, то політолог, зауважує, що справді підстави для обережного оптимізму є, але без гарантій.
Ігор Петренко нагадав, що лідери ЄС доручили Єврокомісії підготувати детальний план до грудневого саміту, з акцентом на "репараційний кредит" з використанням прибутків від активів. Багато джерел вказують, що угода "залишається на столі", і Бельгія не відкидає ідею принципово, а лише вимагає уточнень.
"Якщо вдасться досягти компромісу щодо розподілу ризиків, наприклад, через спільний фонд ЄС або юридичні гарантії, рішення може пройти. Підтримка від ключових гравців, як Німеччина та Франція, сильна, і тиск від США, які вже надали подібний кредит, може допомогти. Сам Зеленський, коментуючи результати саміту, зазначив, що Україна отримала політичну підтримку щодо максимального використання активів для оборони, і Єврокомісія опрацює деталі, що свідчить про його впевненість у прогресі. Це підкреслює позицію Києва: фокус на дипломатії та координації з партнерами, аби перетворити політичні обіцянки на реальні кошти. Однак ризики залишаються: якщо Бельгія не отримає бажаних гарантій, або, якщо інші країни, як Угорщина, приєднаються до блокування, процес затягнеться. У гіршому випадку, ЄС обмежиться меншими сумами, наприклад, 50 млрд євро з G7, але не 140 млрд. Для України це означає, що надія на грудень реальна, але Київ повинен посилювати дипломатію, щоб уникнути чергового розчарування. Зеленський, своєю чергою, продовжує наголошувати на необхідності єдності Європи, заявляючи, що "всі вже втомилися від того, що Росія постійно дурить світ", і закликає до сильніших санкцій та використання активів як ключу до закінчення війни", – прокоментував Ігор Петренко.
Підсумовуючи експерт зазначив, що загалом, ця ситуація підкреслює, що ЄС ефективний у санкціях, але повільний у креативних рішеннях. Україні варто диверсифікувати джерела допомоги, не покладаючись виключно на Європу. Якщо є додаткові деталі чи аспекти, які вас цікавлять, я готовий розширити аналіз.
Проросійське лобі поки що досягло свого
Політолог Дмитро Воронков зазначив, що позиція Бельгії пояснюється тим, що країна насамперед намагається захищати свої комерційні інтереси.
"У Бельгії розуміють, що блокування цих коштів вплине як на їхні фондові ринки, так і на прибуток від таких депозитарних рахунків. Так як у Бельгії ці кошти постійно перебувають у якомусь обороті. Є й другий момент. Не можна виключати, що серед бельгійців є певне російське лобі. Насамперед політичне, яке виявилося проти такого рішення. Це дві основні причини. При цьому я не думаю, що Бельгія боїться якихось позовів чи юридичних розбирань із Росією. Думаю, що саме політична та економічна складові тут відіграли ключову роль", – прокоментував співрозмовник порталу "Коментарі".
Що стосується того, чи буде в грудні прийнято протилежне, позитивне для України рішення бельгійцями, то Дмитро Воронков каже, що поки що складно сказати, але є ймовірність, що під певним тиском з боку інших країн-членів Євросоюзу офіційна позиція Бельгії зміниться.
Читайте також на порталі "Коментарі" — удари по НПЗ роблять свою справу: паливна криза вже охопила не лише РФ.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
