Вступ Швеції та Фінляндії до НАТО: як це позначиться на українських перспективах

У штаб-квартирі НАТО завершилися переговори щодо вступу до Північноатлантичного альянсу Швеції та Фінляндії. У вівторок, 5 липня, глави МЗС Фінляндії та Швеції підписали протоколи про вступ до НАТО. Глава Держдуми РФ В'ячеслав Володін вже заявив, що НАТО не захистить громадян Фінляндії та Швеції від удару російської армії. Експерти проаналізували те, що відбувається для видання "Коментарі", зокрема в ракурсі українських євроатлантичних перспектив.

Фото ілюстративне / Pixabay

РФ намагається зобразити наявність сили при дуже слабкій і свідомо програшній грі

Директор Київського інституту мирних досліджень, професор, політексперт Андрій Мішин упевнений, що вступ Швеції та Фінляндії до НАТО – це великий внесок у майбутню перемогу України у війні з Росією.

"Ми говоримо про формування потужного європейського організованого фронту протидії воєнній агресії РФ. Причому йдеться не про залізну завісу (у цифрову епоху це неможливо), а скоріше – про скляний купол над Росією. Також треба розуміти, що країні-агресорові доведеться відволікти серйозні сили для протидії можливому театру воєнних дій в Арктиці", – пояснює Андрій Мішин.

На думку експерта, поки на території України йдуть бойові дії, говорити про вступ нашої країни до НАТО не доводиться.

"Не слід провокувати наших західних партнерів, як це намагається робити голова МЗС – Дмитро Кулеба. Безвідповідально вимагати прийняти до Альянсу якнайшвидше Україну, аргументуючи це тим, що так легко вступили до блоку Швеція та Фінляндія. Це дві розвинені, самодостатні у військово-технічному, соціально-економічному, політичному значенні скандинавські країни. Лідери з погляду індексу людського розвитку. А Україна – у війні, з територіальними та економічними проблемами, з масою питань щодо корупції, реформ, олігархів у владі", – зазначає Андрій Мішин.

Він вважає, що питання вступу Швеції та Фінляндії до НАТО фактично вирішене. І Росія до цього, схоже, готова. Розуміючи, що нічого протиставити розширенню Альянсу не може.

"Швидше за все, все скінчиться просто загрозливими заявами. Без зіткнень. Нинішні загрози з боку низки російських політиків не варто сприймати всерйоз. Думаю, РФ розуміє, що програла, але намагається зобразити наявність сили за дуже слабкої і свідомо програшної гри", – резюмує експерт.

Світові потрібні нові відповіді на старі виклики

На думку політолога, добровольця спецпідрозділу "Хорт" Кирила Сазонова, такий швидкий прийом Фінляндії та Швеції до НАТО говорить про те, що сам процес може бути швидким.

"Виявляється, не потрібний довгий шлях щодо надання Плану дій з членства (ПДЧ) в Альянсі і так далі, якихось складних стандартів. Рішення – виключно політичне. І коли воно прийняте, країна швидко стає членом НАТО. Тобто, ми переконалися, що ініціатива колишнього президента Петра Порошенка щодо внесення до Конституції України курсу до НАТО та ЄС – не більше, ніж технологія, яка ніяк не працювала і виглядала в очах Альянсу досить жалюгідно. Якщо країна потрібна НАТО, її туди беруть швидко. Якщо Альянс не готовий з якихось причин (або якісь країни блоку не хочуть бачити цю державу в лавах НАТО, як це було стосовно України з боку Німеччини та Франції – нібито щоб не злити Росію), то вам будуть нескінченно розповідати про боротьбу з корупцією, деякі високі стандарти. І відкладати процес до нескінченності", – наголошує політолог.

Отже, продовжує він, можливо, має рацію президент Зеленський, коли говорить про необхідність створення нової системи колективної безпеки. Не замість НАТО. Але ефективніше – щодо реагування на загрози. Де члени такого клубу протягом 24 годин приходять на допомогу один одному. Запроваджують санкції проти того, хто напав на союзника. Постачають зброю, боєприпаси.

"Про це говорили днями і екс-лава НАТО Расмуссен із головою Офісу президента Єрмаком – на першому засіданні робочої групи з питань безпекових гарантій для України. Про те, що потрібно будувати паралельно з наявною – нову систему колективної безпеки, насамперед на українському досвіді боротьби з російською агресією. Йдеться про все ті ж постачання зброї без обмеження, без політичного затягування, запровадження жорсткого санкційного режиму проти нападника, – уточнює Кирило Сазонов. – Ми бачимо, що світ змінюється. Йому потрібні нові відповіді на старі виклики – агресію, порушення кордонів тощо".

Як повідомляв портал, у Криму окупаційна влада створює комісії і готується до мобілізації.