Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг візьме участь у засіданні Консультативної групи безпеки по Україні – на авіабазі Рамштайн у Німеччині 26 квітня. Зустріч проводиться міністром оборони США Ллойдом Остіном і буде присвячена поточній ситуації в Україні та пов'язаним із нею питанням безпеки, з якими стикаються союзники та партнери по НАТО. Які очікування від цієї зустрічі?
Фото ілюстративне / Pixabay
НАТО може розглянути питання введення військ для гуманітарних місій та охорони складів зі зброєю
Експерт у питаннях національної безпеки та оборони, учасник програми Україна-НАТО Катерина Коваль розмірковує так:
"Від зустрічі представників країн-членів Альянсу на авіабазі Рамштайн ми, звичайно, очікуємо на збільшення допомоги Україні в протистоянні з російською агресією. Зазначу, що 24 квітня на
сайті британського видання The Times з'явилася заява екс-командувача Об'єднаних сил НАТО в Європі генерала Філіпа Бридлава про те, що Альянс має не просто надавати Україні допомогу озброєнням, а й направити сюди свої війська. Принаймні – у Західну Україну для виконання гуманітарних місій та створення передової бази постачання зброї. Якби домовилися ще й про такий крок – це було б чудово. Нам важливо отримати гарантовано недоторканні склади озброєння та безпечні засоби його доставки".
Щодо власне озброєння, нам, за словами експерта, вкрай необхідні засоби ППО та ПРО, літаки, ракети, далекобійна артилерія. І максимально спрощені способи отримання будь-якого виду озброєнь, як і гуманітарних вантажів.
Ми бачимо, що Росія не веде сухопутну військову спецоперацію. Вона розгорнула повноцінну війну, з використанням ракетних та авіа-ударів, з масовим знищенням мирного населення. І нам потрібні відповідні засоби, щоб протистояти цьому. Думаю, саме ці питання будуть поставлені на зустрічі в Німеччині", – резюмує Катерина Коваль.
Окремі країни-члени мають твердішу позицію щодо постачання зброї, ніж про це говорить генсек
Голова правління Центру стратегічних досліджень Павло Жовніренко наголошує, що НАТО як блок не має своїх військових формувань. І лише може давати ті чи інші відмашки країнам-членам. І такі відмашки щодо допомоги Україні вже є, зазначає він.
"Самостійно багато країн-членів Альянсу через свої парламенти, уряди приймають важливі для України рішення. У тому числі щодо постачання нам озброєння", – пояснює Жовніренко.
А ось позиція генсека НАТО Єнса Столтенберга здається йому, м'яко кажучи, не твердою.
"Головна мета НАТО, за словами Столтенберга, полягає в тому, щоб не увійти до прямого конфлікту з РФ. Але ті ж самі США, Канада, Польща, країни Балтії, низка інших держав, які більш ніж активно допомагають Україні, такого конфлікту, схоже, не бояться. Тому що умиротворення Росії призвело до прямо протилежного результату – та продовжила множити злочини, зокрема воєнні, – зазначає експерт. – З огляду на це, сподіваюся на позитивні для України рішення після зустрічі делегацій країн-членів НАТО на авіабазі Рамштайн".
Головні меседжі, за його словами, вже зробили і Остін, і Блінкен, які нещодавно побували в Києві. А саме – що Україна переможе, і що Захід загалом і США, зокрема, робитимуть все, щоб Росія ніколи більше не змогла повторити те, що вона почала 24 лютого в Україні.
Альянс обговорить не лише допомогу Україні, а й заявки північних країн
Директор аналітичного центру "Третій сектор", політолог Андрій Золотарьов припускає, що у центрі уваги буде не лише війна в Україні, а й питання подальшої долі Північноатлантичного Альянсу. У тому числі – обговорення майбутнього прийняття нових членів, якими є Швеція та Фінляндія.
"Парламент Фінляндії вже проголосував за членство у НАТО. Що ставить крапку у майже 70-річному періоді нейтральності цієї держави. І дякувати за це треба, так уже виходить, президентові Росії. Який, намагаючись не допустити членства України в НАТО, отримав у результаті пришвидшені темпи 1,3 км сухопутного кордону з НАТО з боку Фінляндії. Плюс – Альянс тепер буде приблизно 200 км від його рідного Санкт-Петербурга. Ну і – ще й морем НАТО стане ближче (це вже у разі входження до Альянсу Швеції). Європа та НАТО усвідомили необхідність не умиротворення, а стримування Росії. Слова українського президента Зеленського про те, що "закінчать із нами – візьмуться за вас" приміряють на себе і країни Балтії, і Польща (яка фактично вдвічі збільшує кількість збройних сил, створює за прикладом України, територіальну оборону) та багато інших. Прямим наслідком агресії Росії стало те, що українців, а також представників ЄС та НАТО, вже не треба закликати до консолідації. Колективний Захід сьогодні єдиний як ніколи", – наголошує Андрій Золотарьов.
За його словами, на зустрічі не йтиметься про безпосередню участь у війні країн-членів НАТО. А ось військторг "запалює вогні". Потрібно ж віддзеркалювати те, що з 2014 року росіяни озброювали сепаратистів на Донбасі.
"НАТО ж серйозно підтримує законну владу в Україні, – наголошує експерт. – І обсяги нам військової допомоги наростатимуть як у кількісному, так і якісному сенсі. Очевидно, погодити цю позицію і мають намір на зустрічі у Рамштайні. У тому числі – постачання нам сучасних артсистем, забезпечення снарядами. Такі питання зараз вирішуються вже за лічені дні, хоч раніше про це не могло бути й мови. Отже, представники Альянсу обговорять три основні теми: стримування Росії, надання допомоги Україні та подальше розширення НАТО за рахунок Швеції та Фінляндії".
Як повідомляв портал "Коментарі", у Європі модернізують залізниці, дороги, порти для військових потреб.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.