У Франції розкритикували Макрона за позицію щодо підтримки України

Заяви президента Франції Еммануеля Макрона, який у 2022 році оголосив, що французька економіка має перейти на "воєнні рейки", досі не знайшли реального відображення, стверджує журналістка Сільві Кауфманн у "Le Monde".

Президент Франції Еммануель Макрон. Фото з відкритих джерел

Кауфманн протиставляє ставлення Франції та Німеччини політиці Великої Британії щодо Росії. Французька журналістка вказує, що позиція Лондона щодо Москви одразу була рішуча, ще з 2014 року.

На її думку, до останнього часу Франція разом з Німеччиною, якою тоді керувала канцлерка Ангела Меркель, реалізовували стратегію примирення щодо Росії, яка мала перешкодити розв'язанню "повномасштабної війни". Цю стратегію продовжив нинішній президент Франції, який з 2019 року веде дипломатичний діалог із Володимиром Путіним. Сільві Кауфманн пояснює, що 24 лютого 2022 року ця стратегія втратила будь-яку довіру.

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну Франція та Німеччина змінили свою політику щодо Росії. Нинішній канцлер Німеччини Олаф Шольц назвав зміну політики "поворотним моментом", маючи на увазі тісні відносини Німеччини з Росією, яким необхідно покласти край. А Макрон припинив свої зусилля щодо дипломатичного зближення з Росією та загострив свою риторику щодо Путіна. Журналістка вказує, що ці зміни дали надію українцям і підтримали їхній моральний дух.

Сільві Кауфманн пояснює, що в Україні активно лунають заяви озвучені Макроном, а очільник МЗС Дмитро Кулеба закликає інших лідерів прислухатись до французького президента. За її словами, ентузіазм українців очевидний, адже "за заявами мають йти дії".

Однак журналістка вказує, що наразі риторика президента Франції закінчилася деклараціями. Зокрема, заводи ще не отримували розпоряджень від уряду, які б свідчили про перехід французької економіки на "військові рейки".

Кауфманн наголошує, що максималістська політика не може йти поруч з мінімалістичним економічним чи військовим підходом. Франція бореться з державною фінансовою кризою, а виробництво зброї вимагає великих фінансових витрат, масштаби яких не розголошуються, що, за словами Кауфман, викликає додаткові сумніви щодо достовірності заяв президента Франції.

Також про позицію Франції свідчать дані про допомогу Україні у 2022-2023 роках. Наприклад, Німеччина зобов’язалась або передала Україні 21 млрд євро, Норвегія — 7,28 млрд, Японія — 6,81 млрд, Канада — 5,95 млрд, Польща — 4,34 млрд євро та інші країни. Тоді як допомога Франції становить 2,6 млрд євро.

Раніше портал "Коментарі" повідомляв, що Еммануель Макрон прокоментував останню офіційну розмову між Францією та Росією.

Також "Коментарі" писали про реакцію США та Франції на удари по території Росії.