Рубрики
МЕНЮ
Клименко Елена
Оприлюднення Росією адрес німецьких оборонних підприємств, які залучені до постачання озброєння Україні, розглядається як спроба тиску та залякування керівництва цих компаній. Йдеться про елемент ширшої інформаційно-психологічної кампанії, спрямованої на вплив як на бізнес, так і на суспільну думку у ФРН. Про це повідомляє DW із посиланням на керівника відомства з охорони конституції в Тюрінгії Штефана Крамера.

Фото: з відкритих джерел
За його оцінкою, публікація таких даних є частиною так званої "психологічної війни", метою якої є послаблення підтримки України всередині Німеччини та створення атмосфери страху серед підприємств оборонного сектору.
Крамер підкреслює, що найбільш вразливими до "гібридних загроз" з боку Росії є компанії, які безпосередньо беруть участь у виробництві та постачанні озброєнь для України. Окрім них, ризики поширюються також на технологічні фірми та логістичних підрядників, які забезпечують ланцюги постачання.
За його словами, потенційні загрози включають кібератаки, промислове шпигунство та можливі диверсійні дії. Окрему увагу він звертає на питання особистої безпеки керівників оборонних підприємств.
Як приклад Крамер навів ситуацію навколо концерну Rheinmetall, коли, за його словами, у 2024 році було зірвано можливий замах на генерального директора компанії Арміна Паппергера. Це, на думку посадовця, демонструє, що загрози не є лише теоретичними.
Водночас він наголосив, що прямий військовий удар по підприємствах у Німеччині малоймовірний, оскільки це означало б суттєву ескалацію конфлікту.
Водночас Міністерство оборони РФ заявляло про "непередбачувані наслідки" для європейських країн, які виробляють безпілотники для України. У російському відомстві також оприлюднили перелік нібито адрес підприємств у низці держав Європи, включно з Німеччиною, Великою Британією, Нідерландами, Польщею, Чехією, країнами Балтії, а також Туреччиною та Ізраїлем, натякаючи на можливі "заходи у відповідь".
Як вже писали "Коментарі", експерти оцінюють, що ймовірність прямого втягування Білорусі у війну проти України залишається низькою. Попри політичний тиск з боку Москви, Олександр Лукашенко, за їхніми словами, утримується від такого кроку через поєднання прагматичних розрахунків і побоювань за стабільність власної влади.